Навчальна дисципліна „Історія української літератури ХІХ ст.” є важливою складовою частиною підготовки фахівців з курсу „Історія української літератури”. Література початку ХІХ ст., є явищем свідомо національним. Тематикою, естетичним ставленням до дійсності, ідейним змістом, морально-етичними поглядами, народною мовою нова література виражає самобутні риси української ментальності. В умовах розбудови власної держави, власних політичних і соціально-культурних інститутів нова українська література виступає чи не єдиним засобом збереження й розвитку етнічної самосвідомості, національної самобутності й консолідації народу.
Навчальна дисципліна присвячена вивченню таких основних питань: становлення нової української літератури; роль діяльності “Руської трійці”, значення “Русалки Дністрової”; традиції і новаторство і літературному житті епохи; характеристика творчості українських романтиків; розвиток драматургії та прози (І.Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко); взаємозв’язок становлення нової української літератури з розвитком освіти, журналістики, фольклористики, театру; суспільно-політичний рух в Україні в 40-50-х роках; Т.Шевченко – основоположник критичного реалізму в українській літературі; розвиток української поезії та прози 40-60-х років; становлення української літературної критики та її значення у розвитку критичного реалізму, розвиток і утвердження критичного реалізму; складні суспільно-політичні умови розвитку української літератури ІІ половини ХІХ ст.; особистісно-психологічна, соціальна, національно-визвольна теми у розвитку української поезії; становлення жанрів великої прози: соціально-побутової, соціально-психологічної повісті, соціально-психологічного роману; роль драматургії в українському літературному і культурному житті; організація першого професійного українського театру, їх репертуар та інше.
Дисципліна є загальноосвітньою, фундаментальною, обов’язковою.
Дисципліна орієнтована на формування таких професіональних якостей на рівні знань:
– взаємозв’язку літератури з життям;
– характерних рис епохи, відображених в художньому творі;
– найважливіших відомостей про творчі методи та літературні напрями;
– особливостей художньої літератури як форми суспільної свідомості;
– основних етапів життєвого і творчого шляху письменників;
– ідейно-тематичної основи, особливостей композиції, сюжету вивчених творів;
– місця і значення кожного твору у доробку письменника в літературному процесі вказаного періоду.
Студенти повинні уміти:
– виявляти основні проблеми, поставлені у творі;
– визначати роль героїв у розкритті ідейного змісту твору та їхню авторську оцінку;
– складати характеристику колективного героя;
– писати рецензію чи відгук на самостійно прочитаний твір;
– готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за кількома джерелами).
У процесі вивчення дисципліни у студентів повинні сформуватися навики: складання характеристики героя твору; створення творів (усних та письмових); написання роботи реферативного характеру (за кількома джерелами).
Дисципліна є необхідною складовою для вивчення таких дисциплін: “Українська література кінця ХІХ – початку ХХ ст.”, “Українська література ХХ ст.”, “Історія української літературної критики”.