Метою дисципліни "Фітомеліорація" – є теоретична та практична підготовка студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" у галузі оптимізації навколишнього середовища засобами рослинності. Програмою передбачено вивчення комплексу питань, проблем і положень, що відносяться до сфери створення фітомеліоративних асоціацій з метою покращення екологічної, санітарно-гігієнічної, естетичної обстановки, ґрунтово-гідрологічних і кліматичних умов місцевості. Вона включає теоретичне обґрунтування використання рослинних формацій з метою зміни оточуючого середовища в умовах природних і змінених урбанізованих, сільськогосподарських та лісових ландшафтів.
Програма базується на сучасних відомостях теоретичного і прикладного значення з питань фітомеліорації ландшафтів, акцентує увагу студентів на проблемних питаннях, розрахована на стимулювання майбутніх фахівців засвоєння теоретичних положень, надбанні знань, що необхідні для проектування, розміщення, створення і вирощування фітомеліоративних асоціацій в широкому діапазоні кліматичних і екологічних умов.
Фітомеліорація – один з напрямів прикладної екології, в межах якого досліджується, прогнозується, моделюється і створюються рослинні системи, чия діяльність спрямована на поліпшення геофізичних, геохімічних, санітарно-гігієнічних, біотичних, інтродукційних, просторових і естетичних характеристик екосистем.
Фітомеліорація як наукова дисципліна базується на вченні В.І. Вернадського про живу речовину біосфери, головною особливістю якої є здатність відновлювати і пристосовувати до своїх потреб біохімічні й енергетичні кругообіги. Отже фітомеліорація – напрям прикладної екології, який включає дослідження, прогнозування та використання рослинних систем для поліпшення геофізичних, геохімічних, біотичних просторових і естетичних характеристик оточуючого людину середовища, проектування і створення штучних рослинних угруповань з високими перетворюючими фізичне середовище властивостями.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– методи лісотипологічної науки пізнання особливостей росту і розвитку насаджень в залежності від географічного регіону та лісорослинних умов;
– основними методами та способами створення фітомеліоративних насаджень при формуванні ландшафтів;
– методами підвищення біологічної стійкості фітоценозів до різних видів антропогенних навантажень та несприятливих природних факторів.
вміти:
– дати достовірну екологічну оцінку стану насадження у різних умовах зростання;
– розробити заходи з меліорації природних та антропогенних ландшафтів;
– скласти проект реконструкції малоцінних похідних фітоценозів з метою підвищення їх стійкості до антропогенних навантажень;
– розробити проект на створення нових фітомеліоративних насаджень;
– розробити заходи підвищення стійкості існуючих та створюваних фітомеліоративних насаджень.