Мистецтво володіння Логосом – передумова успіху у різних сферах людської діяльності; обов’язкова умова для ефективної професійної роботи. Дієвим засобом на усіх етапах становлення людства є риторика – наука про способи словесного переконання, яка налічує 2,5 тис. років писемної історії.
У XXI столітті поширюється інтерес до вивчення риторики і використання її у суспільному житті, що свідчить про розвиток процесів демократизації і гуманізації. Риторичну освіченість вимагають усі сфери людської діяльності, зокрема, управлінська і дипломатична, юридична і політична, міжнародна і адміністративна та ін. Доцільно зазначити, що у таких галузях інтелектуальної діяльності як педагогіка і філологія риторична освіченість мовця є визначальною умовою професійного успіху та обов’язковим атрибутом іміджу інтелігентного, компетентного фахівця.
Таким чином, ритор-філолог має прагнути до риторичного ідеалу, що передбачає гармонію доцільності, інформативності, доброчинності мовлення і спілкування.
Мета дисципліни – підготовка висококваліфікованих спеціалістів шляхом формування високого рівня риторичної освіченості та ораторської майстерності.
Завдання – засвоєння теоретичних основ риторики й оволодіння практичними навичками побудови промов; організаційно-методичне забезпечення майбутнього вчителя-філолога умінням ґрунтовно і логічно подавати інформацію, забезпечуючи її системою аргументів; вироблення уміння цивілізовано переконувати та спростовувати думки опонента; оволодіння навичками міжкультурної комунікації та мовленнєвої культури.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:
- історичні джерела риторики та педагогічної майстерності видатних ораторів; зразки ораторських промов та риторичних праць;
- риторичні функції;
- систему риторичних законів; риторичну формулу; риторичні категорії та терміни;
- основоположні розділи класичної риторики, структуру ораторської промови;
- методику риторичного аналізу текстів різних типів промов;
- закономірності розвитку образу «оратора» в культурологічному аспекті;
- алгоритми інтеграції риторики у сфери інших наук та мистецтв; своєрідності неориторики.
Студенти повинні уміти:
- оцінювати риторичну спадщину видатних ораторів;
- демонструвати духовні цінності: інтелектуальну самостійність та оперативність мислення; пристрасність, щирість, доброчинність;
- здійснювати творчий пошук імовірних варіантів розв’язання проблеми;
- ґрунтовно подавати інформацію; логічно використовувати систему аргументів;
- переконувати опонента згідно із законами риторики;
- володіти технологіями еристики, спростовувати думки опонента відповідно до норм мовленнєвої культури і міжкультурної комунікації;
- під час виголошення ораторської промови демонструвати філологічну грамотність, повагу і любов до Слова, до слухачів; риторичну освіченість та ораторські здібності;
- методом систематичних тренувальних вправ та наслідування класичних і сучасних зразків ораторського мистецтва формувати свій риторичний ідеал.
Щиро бажаємо творчого натхнення та інтелектуальних успіхів у вивченні дисципліни «Риторика»!