Літературна(художня) творчість є частиною творчої діяльності людини. Творчість – це особлива спрямованість інтелекту, взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та її активною діяльністю. Творче натхнення є людською потребою, оскільки під час творчого акту людина отримує духовне задоволення, відчуває свою унікальність. Творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні здобутки стають засобом пізнання, освоєння та оновлення світу. Творчість – універсальна функція людини, що спонукає розвиток усіх інших форм самовдосконалення особистості. Творчість – духовна діяльність, продуктом якої є створення оригінальних цінностей, генерування нових (нетривіальних) ідей. Літературна творчість має за основу наочно-образне мислення, певною мірою – абстрактно-логічне, наочно-дійове мислення. Реалізується художня творчість в особливій формі суспільної свідомості – мистецтві. Продуктом літературної творчості є художній образ, художній твір. Літературна творчість створює можливість багаторазової інтерпретації різними реципієнтами того самого художнього твору. Головним компонентом творчості та художнього сприйняття є переживання катарсису, отримання естетичного задоволення. Науковцями визнано, що рухомою силою суспільства є творчі особистості. Для творчості необхідними чинниками є ступінь обдарованості індивіда та навчання словесній майстерності. Завданням психології є діагностика творчих особистостей, натомість педагогіки – розвиток творчих здібностей та творчого потенціалу особистості.
Метою навчальної дисципліни «Основи літературної творчості» є навчання студентів основам літературної творчості, створення ефективних педагогічних умов для написання філологами оригінальних різножанрових художніх творів словесності.
Завдання курсу: діагностика творчих здібностей студента; розвиток оригінальної творчої особистості майбутнього вчителя-філолога; формування у студента індивідуального творчого стилю; навчання студентів практичним умінням і навичкам літературної майстерності; виховання у творчої особистості філолога художнього смаку, почуття міри, культури мислення, почуттів; формування у студента готовності до впровадження у педагогічну діяльність нових досягнень у сфері змісту і методів навчання художньої словесності (літератури), мови та методик для оптимізації творчого процесу.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи літературної творчості» студент повинен знати: специфіку мистецтва, літературної творчості (художній образ, творче мислення, обдарованість, талант, геніальність, креативність) та творчого акту (гра, фантазія, уява, мрія, інтуїція, еристика, інсайт, здивування, натхнення, радість, сумнів, тривога, розчарування, відчай); історію виникнення і становлення теорії літературної творчості; основи поетики та архітектоніки художнього твору; жанрові особливості літературного тексту; принципи, закономірності, закони літературної майстерності.
Студент повинен вміти: досконало володіти сучасними принципами і методами літературного аналізу; розрізняти жанрово-видові структури мистецтва; робити компаративний аналіз та рецензування літературної творчості; робити аналіз творчих робіт своїх колег; створювати оригінальні художні тексти; публічно виконувати творчі роботи; робити діагностику креативності, застосовувати на практиці методики оцінки обдарованості, розвитку творчого потенціалу особистості.
Шановні студенти! Таланти!
Бажаємо успіхів і творчого натхнення у вивченні навчальної дисципліни
«Основи літературної творчості»!