Людство ввійшло в третє тисячоліття. Проте гострі проблеми не вдається розв’язувати колишніми методами, потрібна глибока перебудова свідомості та світосприйняття, як на рівні індивідуума, так і суспільства в цілому. Це стосується всіх сторін нашого життя, серед них і системи “Економічна екологія”.
З огляду на це підприємства мають розвивати абсолютно новий, “космополітичний”, спосіб мислення, а не намагатися (за допомогою недосконалого законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища) довести “екологічне алібі” природоохоронних заходів, що заподіяли природі шкоду. Саме пошук нових шляхів вирішення проблем екологічного характеру примушує звернутися до нової парадигми екологізації економіки, вироблення нових підходів до конкретних методичних розробок.
Якщо в курсі “Економіка природокористування” вивчаються економічні проблеми, пов’язані, головним чином, із природоохоронними заходами в межах традиційної виробничої системи, то у колі зору екологічної економіки перебуває повний цикл виробництва і споживання продукції.
Основне завдання екологічної економіки як науки – формування принципово нових напрямів трансформації економіки на основі постійного відтворення структури виробництва і споживання продукції.
Кінцева мета – послідовний перехід до більш екологічних виробничих процесів, видів продукції, структур споживання, економічних відносин, стилю життя.
Мета дисципліни “Екологічна економіка” – дати студентам знання і навички, сформувати екологічно орієнтований світогляд, що необхідно для прийняття рішень і здійснення господарської діяльності згідно з принципами сталого розвитку.
Навчальний курс складається з п’яти розділів і шістнадцяти тем, що дозволяє здобути і систематизувати знання про екологічну економіку. У курсі розглядаються також спонукальні мотиви і стимули, що формують ефективну екологічну політику суспільства.
БАЖАЄМО УСПІХУ У ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОЛОГІЧНА ЕКОНОМІКА”!