Розвиток світової економічної думки проходить крізь призму часу та розуміння людських відносин і праці. Він зумовлений діалектикою поглядів на людську складову й людські відносини у виробничій діяльності, визначається дбайливим сприйняттям минулого, перенесенням з нього у сьогодення найкращих думок і досвіду.
З часу появи людини та формування людської спільноти з метою виживання праця стала не лише основою її життєдіяльності, а й головною сферою її організації та розвитку. Важливість праці у господарському поступі безсумнівна. Погляди на роль цього поняття змінювалися упродовж тисячоліть, разом з еволюцією економічного світогляду.
Мета дисципліни – формування цілісної системи знань щодо еволюції соціально-трудових відносин.
Завдання дисципліни полягають у тому, щоб досягти розуміння студентами логіки виникнення й розвитку наукових вчень у сфері соціально-трудових відносин та озброїти їх практичними навиками застосування положень відомих теорій соціально-трудових відносин у практиці державного регулювання соціальної сфери, у практичній діяльності підприємств та, зокрема, у сфері управління персоналом.
Предмет дисципліни: закономірності зародження, послідовного розвитку та удосконалення соціально-трудових відносин.
Після опанування дисципліни студент повинен знати:
- особливості розвитку соціально-трудового напряму в економічній думці Стародавнього світу;
- особливості розвитку соціально-трудового напряму в економічній думці Середньовіччя;
- специфіку розгляду соціально-трудових питань у класичному напрямі політичної економії;
- відмінності теорій трудової вартості та факторів виробництва;
- специфіку розгляду соціально-трудових питань у критичному та альтернативному напрямах політичної економії;
- специфіку соціально-трудових відносин у розумінні соціалістів-утопістів;
- специфіку соціально-трудових відносин у марксистській економічній теорії;
- особливості розгляду соціально-трудових питань представниками маржиналізму;
- відмінності неокласичного та кейнсіанського підходів у трактуванні питань соціально-трудової сфери;
- специфіку розгляду соціально-трудових питань у концепціях інституціоналізму і теоріях трансформації суспільства;
- основні ідеї концепції “економічної людини” та концепції “соціальної людини”;
- специфіку розгляду соціально-трудового напряму в економічній думці України;
- особливості становлення, розвитку та актуальні проблеми економіки праці як самостійної наукової дисципліни.
Після опанування дисципліни студент повинен вміти:
- застосовувати положення відомих теорій соціально-трудових відносин у практиці державного регулювання соціальної сфери;
- застосовувати положення відомих теорій соціально-трудових відносин у практичній діяльності підприємств, зокрема у сфері управління персоналом;
- організовувати сучасні наукові дослідження у сфері економіки праці та управління персоналом з метою підвищення ефективності використання трудового потенціалу.