Призначення дисципліни:
Інженерна і комп’ютерна графіка - одна із дисциплін, що складає основу інженерної освіти. Складовою частиною цього курсу є нарисна геометрія, яка дає теоретичне обгрунтування побудови зображень.
Створення нових машин і верстатів вимагає великої творчої енергії, глибоких знань для побудови і читання креслень в конструкторських і технологічних бюро, науково-дослідних інститутах і лабораторіях. Основне завдання курсу - навчити студента читати і виконувати технічні креслення, які не тільки відображають зовнішню форму виробу, але й за допомогою деяких графічних умовностей дають відомості про матеріал, шорсткість поверхонь, термічну обробку, покриття та інше.
Мета вивчення дисципліни:
Метою курсу є вивчення методів побудови зображень просторових форм на площині, вивчення властивостей предметів за їх зображенням, набуття практичних знань, вмінь і навичок в виконанні креслень в тому числі за допомогою комп’ютерної техніки. Вивчення курсу сприяє розвитку просторової уяви і конструктивно-логічного мислення, що необхідне при вивченні інших загально-інженерних і профілюючих дисциплін, а також в роботі конструктора. Оволодіння кресленням як засобом відображення думки конструктора і як виробничим документом проходить на протязі всього періоду навчання, включаючи виконання курсових і дипломних проектів.
Основні знання і уміння, які набуде слухач після вивчення дисципліни:
Знання.
1. Проекційний метод побудови зображень геометричних фігур.
2. Теоретичні основи побудови геометричних проекцій.
3. Правила побудови стандартних аксонометричних проекцій (прямокутної ізометрії та диметрії, косокутної фронтальної та горизонтальної ізометрії, косокутної фронтальної диметрії).
4. Позиційні та метричні властивості проекцій елементарних геометричних фігур.
5. Суть способів перетворення проекцій (заміни площин проекцій, плоско-паралельного переміщення, обертання навколо осей, перпендикулярних до площин проекцій та паралельних їм, допоміжного косокутного та центрального проектування).
6. Суть способу допоміжних перерізів: допоміжних січних площин, концентричних та ексцентричних сфер.
7. Основи параметризації елементарних геометричних фігур та умови їх взаємного положення.
8. Властивості проекцій плоских і просторових кривих ліній.
9. Правила побудови еволюти, евольвенти та еквідистанти плоскої кривої.
10. Алгоритми побудови точок циліндричної та конічної гвинтових ліній.
11. Принципи систематизації поверхонь, утворених каркасно-кінетичним або каркасно-параметричним способом.
12. Алгоритми побудови каркасів поверхонь, утворених каркасно-кінематичним або каркасно-параметричним способом.
13. Алгоритми розв’язання позиційних задач з кривими поверхнями.
14. Побудову дотичних площин до поверхонь обертання та поверхонь другого порядку за заданими геометричними умовами.
15. Побудову обгортних циліндричних та конічних поверхонь.
16. Алгоритми розв’язання геометричних задач за спеціалізацією.
17. Розміри стандартних форматів аркушів креслень.
18. Масштаби зображень і позначення масштабів на кресленнях.
19. Зображення та призначення ліній на кресленнях.
20. Правила виконання зображень: видів, розрізів, перерізів за вимогами державного стандарту.
21. Графічні позначення матеріалів на видах, у розрізах та перерізах.
22. Правила зображення та позначення різьб за вимогами державних стандартів.
23. Умовності та спрощення, які допускаються на машинобудівних кресленнях державним стандартом.
24. Правила позначення шорсткості поверхонь машинобудівних деталей за вимогами державних стандартів.
25. Правила виконання складальних креслень і креслень загального вигляду.
26. Правила виконання креслень, пов’язаних зі спеціалізацією.
27. Умовні позначення, які використовують у кресленнях за спеціалізацією.
28. Правила користування персональним комп’ютером для графічних побудов.
29. Правила введення й виведення графічних інформацій при автоматизованому створенні зображень.
30. Структуру та можливості однієї з поширених систем комп’ютерної графіки (AutoCAD).
31. Набір команд графічної системи, що дають змогу створювати та редагувати креслення за спеціалізацією.
Уміння.
1. Розрізняти зображення об’єктів у проекційних системах: ортогональних проекціях, аксонометрії.
2. Зображати геометричні фігури у вищезазначених проекційних системах.
3. Уявляти форму і положення геометричної фігури у просторі за її проекційним зображенням.
4. За декартовими координатами точок об’єкта та його параметрами будувати зображення самого об’єкта.
5. Визначати взаємне положення двох елементарних геометричних фігур на рисунку: належність одна одній, перетин, паралельність, перпендикулярність.
6. Уявляти положення фігур відносно площин проекцій, коли на площині проекцій зображуються без спотворення метричні характеристики (відстані та кути).
7. Розв’язувати метричні задачі за допомогою способів зміни площин проекцій, плоскопаралельного переміщення та обертання навколо осей особливого положення.
8. Розв’язувати позиційні задачі за допомогою способів допоміжних перерізів (допоміжних сфер) і допоміжного проектування.
9. Визначити параметричне число плоских і просторових геометричних фігур, кривих ліній та поверхонь.
10. Розрізняти плоскі та просторові криві лінії, особливі точки кривих.
11. Будувати еволюти, евольвенти та еквідистанти плоских кривих.
12. Будувати криві другого порядку та плоскі обводи з кривих другого порядку.
13. Будувати циліндричну та конічну гвинтові лінії.
14. Будувати проекції точки, що належить площині або поверхні.
15. Зображати поверхні, які подані дискретним лінійним або сітчатим каркасом.
16. Будувати дотичні площини до поверхонь обертання та поверхонь другого порядку.
17. Виконувати геометричні побудови та розв’язувати проекційні задачі, пов’язані із спеціалізацією.
18. Складати геометричні моделі інженерних задач, пов’язаних із спеціалізацією.
19. Виконувати написи креслярським шрифтом.
20. Проставляти розміри на зображеннях геометричних фігур та машинобудівних деталей за вимогами державних стандартів.
21. Будувати спряження відрізків прямих і дуг кіл.
22. Будувати види, розрізи та перерізи деталей за вимогами державних стандартів.
23. Виконання креслення роз’ємних і нероз’ємних з’єднань, у тому числі різьбових, зварних та інших з’єднань, які пов’язані зі спеціалізацією.
24. Виконувати ескізи деталей з натури та на їх основі робочі креслення.
25. Наносити позначення шорсткості поверхонь машинобудівних деталей.
26. Виділяти із складального креслення та зображати окремі нестандартні деталі.
27. Читати та виконувати складальні креслення та креслення загального вигляду вузла чи механізму.
28. Читати та складати креслення за спеціалізацією.
29. Користуватися засобами введення та виведення графічної інформації при роботі з комп’ютером.
30. Описувати та вводити геометричні дані при створенні креслень.
31. Створювати технічні креслення та геометричні побудови на ПК за допомогою одного з поширених графічних пакетів (АutoCAD).
Навички.
1. Уявлення просторової форми об’єкта за його зображенням.
2. Читання складальних машинобудівних креслень, креслень загального вигляду та креслень за спеціалізацією.
3. Володіння креслярським інструментом при виконанні геометричних побудов і креслень.
4. Виконання написів креслярським шрифтом.
5. Виконання ескізів машинобудівних деталей та деталей виробів, що пов’язані зі спеціалізацією.
6. Виконання технічних рисунків машинобудівних деталей або об’єктів за спеціалізацією.
7. Користування персональним комп’ютером, засобами введення та виведення графічної інформації при створенні зображень.
8. Володіння командами однієї з систем комп’ютерної графіки.
Роль і місце дисципліни в професійній підготовці:
Програма курсу передбачає застосування активних форм проведення навчального процесу, що дозволяють розвивати просторову уяву, навички самостійної роботи, знаходити оптимальні розв’язки. Для цього в навчальному процесі застосовують наочні засоби, макети, плакати, слайди, діафільми та ін.
З метою вивчення і використання комп’ютерної техніки лекційний курс нарисної геометрії введені розділи з основ комп’ютерної графіки, складання алгоритмів графічного розв’язку задач і програми для виконання однієї із графічно-розрахункових задач на ЕВМ.