Дисципліна належить до наукової складової бакалаврської та магістерської програми і освітньо-кваліфікаційної підготовки, рівень якої, окрім отримання поглиблених спеціальних знань, передбачає засвоєння знань та вмінь інноваційного характеру, а також набуття первісного досвіду їх застосування та продукування нового знання для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі діяльності. Цей курс включений до циклу професійної та практичної бакалаврської і магістерської підготовки як обов’язковий і зорієнтований на освоєння фундаментального знання, спрямованого на розвиток навичок самостійного проведення наукових досліджень і отримання нових знань.
Сьогодні гостро постає завдання інтегрування наукової і науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів з освітньою, навчальною і виробничою діяльністю в системі вищої освіти України. У цих умовах мета вивчення дисципліни полягає в підготовці фахівців до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, для роботи у галузі наукоємних технологій та сфері інноваційної економіки. У результаті засвоєння змісту навчального матеріалу бакалавр, магістр формує здатність комплексно поєднувати дослідницьку, проектну і виробничу діяльність, орієнтовану на стимуляцію розвитку різних сфер соціальної діяльності.
Завдання навчальної дисципліни:
– засвоєння знань та умінь у сфері розвитку наукових досліджень, що забезпечують здатність аналізувати, оцінювати і порівнювати результати досліджень;
– підвищення рівня методологічної культури дослідницької діяльності, творчого володіння методами пізнання і діяльності;
– оволодіння первинним досвідом проведення сучасних експериментів і надання науково обґрунтованої інтерпретації отриманим результатам;
– підвищення культури дослідження міждисциплінарних, багатокритеріальних проблем, використання методів системного підходу для оптимізації нових рішень, генерування нестандартних, інноваційних вирішень завдань у фаховій галузі;
– сприяння формуванню у фахівців інноваційного мислення за допомогою фундаменталізації змісту науково-дослідної роботи і поглибленню міждисциплінарних знань, орієнтованих на вирішення проблемних ситуацій в науковій діяльності;
– отримання первинного досвіду представлення результатів своєї науково-дослідницької роботи у вигляді звітів, рефератів, статей, наукових оглядів, використовуючи сучасні засоби презентації;
– формування уміння чітко і ясно, аргументовано доносити до аудиторії фахівців отриману наукову інформацію та свої висновки;
– розвиток компетенцій самостійної науково-дослідної роботи й оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень, пов’язаних із науковою проблематикою профілюючих кафедр;
– набуття компетенцій систематизації та узагальнення отриманих результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень, набуття досвіду їх прилюдного захисту і підготовки до публікації.
Наукова складова має забезпечити уміння обирати необхідні методи для певного дослідження; уміння обробляти отримані результати, використовуючи сучасні методи, з урахуванням проаналізованих і осмислених опублікованих матеріалів; уміння подавати підсумки виконаної наукової роботи у відповідному оформленні згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.
Дистанційний курс „ Теорія і практика філологічних досліджень ” складений у вигляді розгалуженої структури текстових документів. Він розбитий на теми, кожна з яких, у свою чергу, містить теоретичний матеріал, тест для самоконтролю і контрольні запитання. Перед початком вивчення курсу рекомендуємо ознайомитися з розділом „Рекомендації студенту”.
БАЖАЄМО УСПІХУ У ВИВЧЕННІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФІЛОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ”