Бажання України стати членом Європейського Союзу ставить питання захисту прав споживачів на одне з перших місць у державній політиці. Це також обумовлюється тим, що забезпечення належного захисту прав споживачів спрямоване не лише на захист інтересів конкретного споживача, а й на вдосконалення соціального клімату в державі.
Необхідно відзначити, що державна споживча політика в розвинених країнах визначає загальну економічну політику і є індикатором задоволеності населення діями і рішеннями влади. Розуміючи важливість споживчої політики для загального економічного розвитку політичної і соціальної стабільності країни-члени Європейського Союзу спільно формують цю політику, визначаючи її цілі, пріоритетні напрями і законодавче забезпечення, причому на рівні найвищих керівних органів Союзу.
Споживча політика – це політика держави, спрямована на створення сприятливих умов для насичення споживчого ринку якісними і безпечними товарами (роботами, послугами), підвищення рівня захисту здоров'я й безпеки споживачів, а також вдосконалення законодавства про захист прав споживачів.
Кожний громадянин нашої країни практично кожен день стає споживачем, купуючи ті або інші товари в роздрібній торговій мережі, і для того, щоб споживач міг звернутися за захистом своїх порушених прав, треба, щоб він знав про те, які саме права в нього є. Саме цим і обумовлюється актуальність даної навчальної дисципліни.
Мета курсу – забезпечити поглиблене вивчення основних прав споживачів щодо придбання, використання (споживання) товарів і послуг, а також нормативних актів, що регулюють цю сферу відносин.
Основними завданнями курсу є:
- вивчення прав споживачів у сфері торговельного та інших видів обслуговування;
- вивчення прав споживачів: у разі порушення виконавцями умов договору про виконання робіт (надання послуг); майнової відповідальності за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості; відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів;
- вивчення досвіду організацій захисту прав споживачів за кордоном в контексті історичних перетворень;
- аналіз ефективності впровадження різноманітних нововведень відповідно до споживчої концепції окремих країн та світової концепції;
- ознайомлення із структурою організації захисту прав споживачів: громадських, державних, об’єднаних установ, визначення функцій, які виконують ці установи в сучасних умовах;
- окреслення перспективних шляхів підвищення ефективності організації захисту споживача в Україні та в світі.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
уміти: з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки в ситуаціях порушення прав споживачів; робити посильний внесок в гармонізацію відносин купівлі-продажу; налагоджувати ефективні комунікації у процесі обслуговування споживачів; з урахуванням чинних норм законодавства розробляти правильні підходи до організації господарювання; виявляти та усувати факти порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів;
володіти: термінологією, категоріями та законодавством у сфері захисту прав споживачів; знаннями правових засад забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини; механізмом захисту прав споживачів.