Теоретичні відомості. 1 Загальні положення щодо розграфка і номенклатура топографічних карт
Топографічні карти великих територій складаються з великої кількості листів. Система ділення карт на окремі листи називається розграфкою. Кожен лист, обмежений відрізками паралелей і меридіанів являє собою трапецію (оскільки меридіани сходяться до полюсів). Розміри листа по широті й довготі залежать від масштабу карти, тому що, чим крупніше масштаб, тим меншу площу можна зобразити на стандартному листі паперу.
Для встановлення місця (адреси) листів карт (іноді нараховують тисячі й десятки тисяч листів) застосовується особлива система позначень - номенклатура топографічних карт. Вона знаходиться в залежності від масштабу карти і географічного положення зображеної території.
В основу розграфка і номенклатури топографічних карт України покладені розграфка і номенклатура, прийняті для міжнародної карти світу масштабу 1:1 000 000.
Рішення про створення карти всієї суші в єдиному масштабі, єдиній проекції, у єдиних умовних знаках і з загальним підходом до генералізації було прийнято на V Міжнародному географічному конгресі в 1891 р. Для цієї карти був обраний масштаб 1:100 0000, звідси назва карти «міжнародна мільйонна карта світу».
Територія України розташована вся в північній півкулі, тому в нас позначка півкулі біля номенклатури аркушів не ставиться (N - північ або S - південь.), як це прийнято на міжнародній карті.
Розграфка на листи здійснюється по паралелях, що знаходяться одна від одної через 4о, і по меридіанах, проведених через 6о (рисунок 1).
Чотирьохградусні смуги, укладені між двома сусідніми паралелями, називаються рядами і позначаються заголовними буквами латинського алфавіту, починаючи від екватора (до півночі й півдня). Ряд А обмежений екватором і паралеллю 4о, ряд В - паралелями 4о і 8о і т.д. Повних рядів у кожній півкулі 22, а на земній кулі 44.
Шестиградусні смуги між двома сусідніми меридіанами, називаються колонками і нумеруються арабськими цифрами з заходу на схід. Перша колонка обмежена меридіанами з довготою 180° і 174° західної довготи, друга колонка – 174о і 168о і т.д. Таким чином, Гринвичський меридіан (0)о розмежовує 30 і 31 колонки. Очевидно, що всю земну поверхню покривають 60 колонок.
Позначення листа мільйонної карти складається з букви ряду й номера колони. Так, наприклад, трапеція, укладена між паралелями із широтою 52о і 56о п. Ш. І між меридіанами з довготою 30о і 36о п. Д., буде мати номенклатуру N-36, тому що вона знаходиться в 14 поясі (чотирнадцятою буквою є буква N) і в 36 колоні, обмеженої меридіанами 30о і 36о п. Д.
В екваторіальних і помірних широтах території таких трапецій зручно розташовуються на листах паперу, однак по мірі наближення до полюсів колони і, отже, трапеції помітно звужуються, що приводить до необхідності на широтах 60…70о видавати листи зі здвоєними (12о по довготі), а на широтах від 70о до 80о навіть із зчетвереними (24о по довготі) трапеціями.
Рисунок 1 - Схема розграфки і номенклатури аркушів карти масштабу 1:1 000 000
(для північної півкулі). Заштриховано лист N-36
Література
1. Артамонов Б.Б., Штангрет В.П. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Львів : Новий Світ-2000, 2006. – 248 с.
2. Грюнберг Г.Ю. Картография с основами топографии. М. : – «Просвещение», 1991. - 367 с.
3. Загородній В.В., Матусевич К.М. Основи топографії і картографії. К. : – «Радянська школа», 1977. - 132 с.
4. Шмаль С.Г. Військова топографія: Підруч. Для слухачів і курсантів вищ. Військ. Навч. Закл. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. – 280 с.