Теоретичні відомості. 2 Визначення прямокутних координат за топографічною картою та нанесення об’єктів на карту за координатами
Визначення прямокутних координат об’єкта по карті можливе з допомогою циркуля-вимірювача. Циркулем вимірюють по перпендикуляру відстань від даного об’єкта до нижньої кілометрової лінії і за масштабом визначають його дійсну величину. Потім цю величину в метрах приписують праворуч до підпису кілометрової лінії, а при довжині відрізка більш кілометра спочатку підсумовують кілометри, а потім також приписують число метрів праворуч. Це буде координата об’єкта Х (абсциса).
Таким же прийомом визначають і координату У (ординату), тільки відстань від об’єкта вимірюють до лівої сторони квадрата.
При відсутності циркуля відстані вимірюють лінійкою чи смужкою папера.
Приклад визначення координат об`єкта А показаний на рисунку. 5:
Х = 5 877 100; У = 3 302 700.
Рисунок 5 - Визначення прямокутних координат об’єктів за топографічною картою
Тут же даний приклад визначення координат об`єкта В, розташованого в рамки листа карти в неповному квадраті:
Х= 5 874 850; У =3 298 800.
Визначення прямокутних координат координатоміром
Координатомір - це пристосування для відліку координат. Найбільш розповсюджений координатомір у вигляді прямого кута прозорої лінійки, по сторонах якого нанесені міліметрові поділки. Такого типу координатомір є на командирській лінійці.
При визначенні координат координатомір накладають на квадрат, у якому розташовується об’єкт і, сполучивши вертикальну шкалу з його лівою стороною, а горизонтальну - з об’єктом, як показано на рис. 5, знімають показники.
Показники в міліметрах відповідно до масштабу карти перетворюють у дійсні величини - кілометри і метри, а потім величину, отриману по вертикальній шкалі, підсумовують (якщо вона більше кілометра) з оцифровкою нижньої сторони чи квадрата приписують до неї праворуч (якщо величина менше кілометра). Це буде координата Х об’єкта.
Таким же порядком одержують і координату У - величину, що відповідає відліку по горизонтальній шкалі, тільки підсумовування роблять з оцифровкою лівої сторони квадрата.
На рисунку. 5 показаний приклад визначення прямокутних координат об`єкта С:
Х = 5873300; У = 3 300 800.
Нанесення об’єкта на карту по прямокутних координатах циркулем чи лінійкою
Насамперед по координатах об’єкта в кілометрах і оцифровкам кілометрових ліній знаходять на карті квадрат, у якому повинен бути розташований об’єкт.
Квадрат місцезнаходження об’єкта на карті масштабу 1:50 000, де кілометрові лінії проведені через 1 км, знаходять безпосередньо по координатах об’єкта в кілометрах.
На карті масштабу 1:100 000 кілометрові лінії проведені через 2 км і підписані парними числами, тому якщо одна чи дві координати об`єкта в кілометрах непарні числа, то потрібно знаходити квадрат, сторони якого підписані числами на одиницю менше відповідної координати в кілометрах.
На карті масштабу 1:200 000 кілометрові лінії проведені через 4 км, тому сторони потрібного квадрата будуть підписані числами, кратними чотирьом, меншими відповідної координати об`єкта в кілометрах на один, два чи три кілометри.
Наприклад, якщо дані координати об’єкта (у кілометрах):
Х == 6755; У = 4613,
то сторони квадрата будуть мати оцифровки: 6752 і 4612.
Після знаходження квадрата, у якому розташований об’єкт, розраховують віддалення об’єкта від нижньої сторони квадрата і відкладають його в масштабі карти від нижніх кутів квадрата вверх. До отриманих точок прокладають лінійку і від лівої сторони квадрата, також у масштабі карти, відкладають відстань, яка рівна віддаленню об’єкта від цієї сторони.
На рисунку 6 показаний приклад нанесення на карту об`єкта А по координатах:
Х = 3 768 850, У = 29 457 500.
Нанесення об’єкта на карту координатоміром. За координатами об`єкта в кілометрах і оцифровці кілометрових ліній визначають квадрат, у якому знаходиться об’єкт. На цей квадрат накладають координатомір так само, як і при визначенні координат (див. Рисунок 5), сполучають його вертикальну шкалу з західною стороною квадрата так, щоб проти нижньої сторони квадрата був відлік, що відповідає координаті Х в масштабі карти мінус оцифровка цієї сторони квадрата. Потім, не змінюючи положення координатоміру, знаходять на горизонтальній шкалі відлік, що відповідає (також у масштабі карти) різниці координати У об’єкта й оцифровки західної сторони квадрата. Точка проти штриха в цього відліку буде відповідати положенню об’єкта на карті.
На рисунку 6 показаний приклад нанесення на карту об’єкта В, розташованого в неповному квадраті, за координатами:
Х =3 765 500;
У = 29 457 650.
Рисунок 6 - Нанесення об’єктів на карту по прямокутних координатах
У даному випадку координатомір накладений так, щоб горизонтальна шкала його була сполучена з північною стороною квадрата, а відлік проти західної його сторони відповідав різниці координати У об’єкта й оцифровки цієї сторони:
29 457 км 650 м - 29 456 км = 1 км 650 м.
Відлік, що відповідає різниці оцифровки північної сторони квадрата і координаті У об’єкта (3766 км — 3765 км 500 м), відкладений по вертикальній шкалі вниз. Точка проти штриха у відліку 500 м буде вказувати положення об’єкта на карті.
Література
1. Артамонов Б.Б., Штангрет В.П. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Львів : Новий Світ-2000, 2006. – 248 с.
2. Грюнберг Г.Ю. Картография с основами топографии. М. : – «Просвещение», 1991. - 367 с.
3. Загородній В.В., Матусевич К.М. Основи топографії і картографії. К. : – «Радянська школа», 1977. - 132 с.
4. Шмаль С.Г. Військова топографія: Підруч. Для слухачів і курсантів вищ. Військ. Навч. Закл. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. – 280 с.