Теоретична частина
Визначення категорії небезпечності підприємства.
При розробці нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) їх об`єм та зміст залежить від категорії небезпечності підприємства (КНП). Для визначення категорії небезпечності використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
До першої категорії відносять підприємства із значенням КНП ³106. Підприємства І категорії утворюють навколо себе значні зони забруднення кількома забруднюючими речовинами (ЗР), де спостерігається концентрація у декілька разів перевищуюча санітарно-гігієнічні норми чистоти атмосферного повітря. На цих підприємствах приходиться планувати зниження кількості викидів з метою досягнення ГДВ по місту.
До другої категорії відносять підприємства із значенням 106> КНП ³104. Підприємства II категорії теж утворюють навколо себе значні зони забруднення, де концентрація у декілька разів перевищує гранично допустимі по декількох ЗР.
До третьої категорії відносять підприємства із значенням 104>КНП³103. Підприємства III категорії це одна з найчисельніших груп підприємств. Однак на їх долю припадає лише 10 -15% загальноміських викидів ЗР. В залежності від висоти труб джерел викидів (ДВ) вони можуть як перевищувати, так і не перевищувати допустимі нормативи викидів. Перевищення має місце від низьких та неорганізованих ДВ.
До четвертої категорії відносять підприємства із значенням КНП<103. Підприємства IV категорії це найменші підприємства з невеликими викидами ЗР. В цілому по місту на їх долю припадає лише 1-5% загальноміських викидів ЗР. Для таких підприємств практично можна встановлювати нормативи ГДВ на рівні фактичних викидів.
Категорію небезпечності підприємства (КНП) розраховують за формулою:
(1),
де: Mj - маса викиду j-ї речовини, т/рік (таблиця 3);
ГДКj- середньодобова ГДК j-ї речовини, мг/м3 (таблиця 2);
n - кількість ЗР, що викидається підприємством (таблиця 4);
aj - безрозмірна константа, що дозволяє співвідносити ступінь шкідливості j-oї речовини з шкідливістю сірчистого ангідриду (SO2). Визначається за таблицею 1.
В залежності від категорії небезпечності підприємства здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також призначається санітарно-захисна зона від джерел забруднення до житлових районів.
Для оцінки ступеня забруднення атмосфери речовинами, що виділяються, можна на підставі чисельного результату, отриманого від піднесення до степені від піднесення до степеня відповідного члена, що входить в рівняння. Розташовують речовини, що викидаються підприємством, в атмосферу за ступенем забруднення по спаданню (від максимального до мінімального).