Теоретичні відомості
Відповідно до існуючого законодавства вміст забруднюючої речовин у повітрі повинен бути не вище, або дорівнювати гранично допустимій концентрації (ГДК), а їхня кількість підлягає систематичному контролю.
Безперервний контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі передбачає застосування систем автоматичних приладів, що видають світловий, звуковий або комбінований сигнал у випадку перевищення рівня ГДК даної речовини. Прилади та засоби контролю, що застосовуються, повинні забезпечити визначення кожного чинника виробничої шкідливості на фоні інших чинників і дати їхню кількісну оцінку.
Чутливість методів і приладів контролю не повинна бути нижче 0,5 рівня ГДК шкідливої речовини у відібраній пробі повітря.
Засоби та способи санітарно-хімічного аналізу повітря підрозділяють на три основні групи: лабораторні, експресні й автоматичні. Існує більше 200 різноманітних методик визначення шкідливих домішок у повітрі виробничих приміщень, в основу яких покладені фізичні, фізико-хімічні і біологічні процеси.
Найбільш точними є лабораторні методи, але вони потребують тривалого часу, високої кваліфікації лаборантів і використання пробовідбірників.
Будова приладу УГ-2. Газоаналізатор універсальний УГ-2 складається з повітрязабірного пристрою і комплектів індикаторних засобів.
Повітрязабірний пристрій УГ-2 (рисунок 1) складається з гумового сильфону 2 з двома фланцями, стакана з пружиною 3, що знаходяться всередині корпуса 1.
У внутрішніх гофрах сильфону встановлені розпірні каблучки 4 для надання жорсткості сильфону та зберігання сталості об`єму.
На верхній платі 9 є нерухома втулка 7 для напрямку руху штока 6 при стиску сильфона.
На штуцері 1 із внутрішньої сторони натягнута трубка гумова 12, що через нижній фланець з`єднується з внутрішньою порожниною сильфону, а з зовнішньої сторони на нього натягнута гумова трубка 10, вільний кінець якої використовується для приєднання індикаторної трубки при аналізі.
На циліндричній поверхні штока 6 розташовані чотири повздовжні канавки з двома поглибленнями 5 для фіксації двох положень штока фіксатором 8.
Відстань між поглибленнями на канавках підібрана таким чином, щоб при ході штока від одного поглиблення до іншого сильфон забирав заданий обсяг досліджуваного повітря. У комплекти індикаторних засобів входять ампули з індикаторними поглинальними порошками та додаткові матеріали які, необхідні для виготовлення індикаторних трубок і фільтрувальних патронів.
Принцип роботи газоаналізатора універсальногоУГ-2 базується на зміні забарвлення прошарку індикаторного порошку в індикаторній трубці після протягування через неї повітрязабірним пристроєм повітря.
Довжина забарвленого стовпчика індикаторного порошку в трубці пропорційна концентрації аналізованого газу в повітрі і вимірюється по шкалі, градуйованій в міліграмах на кубічний метр.
1 - корпус; 2 - сильфон; 3 - пружина; 4 - каблучка розпірна; 5 - канавка з двома поглибленнями; 6 -шток; 7 - чіп; 8 - фіксатор; 9 - плата; 10 - трубка гумова; 11 - штуцер; 12 - трубка гумова
Риcунок 1 – Повітрязабірний пристрій УГ-2
Вимірювання потрібно проводити не менше 3 разів, щоразу використовуючи нову трубку. За результат виміру приймають середнє арифметичне значення.
Отримані результати вимірювання концентрації газу приводять до нормальних умов (Сн). Нормальні умови відповідають таким значенням: температура – 293 °К, атмосферний тиск – 760 мм рт. Ст., відносна вологість повітря – 60 %.
Концентрація за нормальних умов (мг/м3) розраховується згідно формули:
Cн = Ct,P ∙(273 + t)∙101,3/(273∙P)
де Ct,P – результат виміру концентрації газу, що визначається, при температурі навколишнього повітря (t, °С) і атмосферному тиску (Р, кПа), мг/м3.