Визначення нормативів обсягів викидів забруднюючої речовини (оксиду азоту) для одиночного джерела

Визначення нормативів обсягів викидів – гранично допустимого викиду (ГДВ) однієї димової труби. Значення ГДВ (г/с) для викиду нагрітої газоповітряної суміші із одиночного джерела (точкового) джерела з круглим устям по фоновій концентрації С_ф розглядуваної домішки, не залежної від швидкості і напрямку вітру по території міста, визначається за формулою:

                                             (6)

де ГДК – значення гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини, ГДК _NO= 0,04 мг/м³;

С_ф – значення фонової концентрації, для м. Хмельницького С_фNO= 0,03 мг/м³;

Н – висота димової труби над рівнем землі, м;

DТ – різниця між температурою димових газів Т_Г, що викидаються, і температурою навколишнього середовища Т_нc.

V_г – об’єм димових газів, м³/с;

h - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості на розсіювання домішки: значення безрозмірного коефіцієнта h приймається рівним 1, якщо в радіусі 50 висот труб Н від джерела перепад ділянок місцевості не перевищує 50 м/км; в інших випадках поправка на рельєф встановлюється на основі аналізу картографічного матеріалу, який відображає рельєф місцевості в радіусі 50 висот труб від джерела, але не менше як 2 км.

А – коефіцієнт, залежний від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови горизонтального і вертикального розсіювання атмосферних домішок: для території України значення коефіцієнта А приймається рівним 200;

F – коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосфері: значення безрозмірного коефіцієнта F для газоподібних шкідливих речовин (сірчистого ангідриду, окису вуглецю, оксидів азоту) і мілкодисперсних аерозолів, швидкість упорядкованого осідання найбільш крупних фракцій яких не перевищує 3 – 5 м/с F=1;

m, n – коефіцієнти, які враховують умови виходу димових газів із устя димової труби.

Безрозмірний коефіцієнт m визначається в залежності від параметра f, м/(с²×⁰С), температури за формулою:

                                             (6.1)

де                                              (6.2)

або                                              (6.3)

Безрозмірний коефіцієнт n визначається за формулами в залежності від значення параметра n_max:

п =3 при v_max£ 0,3                                             (6.4)

при 0,3 < v_max£ 2                                             (6.5)

п =1 при v_max > 2                                             (6.6)

При цьому v_maxрозраховується за формулою:

                                             (6.7)