ОСНОВНІ МОРФОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЧОК

1. Річка, її притоки, річкова система.

2. Морфометричні характеристики річок.

1. Річкою називається водний потік, який протікає в природному руслі і живиться за рахунок поверхневого і підземного стоку. Атмосферні опади, які випадають на поверхню Землі, стікають у вигляді струмків. Ці струмки з’єднуючись дають початок річкам, які виносять свої води в океани, моря або озера. Місце на земній поверхні, де русло річки набуває чітко виражений обрис і в ньому спостерігається течія називається витоком. Річка може утворюватися від злиття двох річок. Тоді за її початок приймається місце їх злиття. Дуже часто річки беруть початок з болота, озера, джерела, льодовика. Визначення початку річки часто має умовний характер. Місце, де річка впадає в озеро, море, океан, або іншу річку називається її гирлом. Річка, яка впадає в озеро, море, океан, називається головною річкою, а річки, що впадають у неї, - притоками. Притоки можуть бути різних порядків. Ті притоки, що впадають безпосередньо в головну річку, називаються притоками першого порядку, притоки цих приток – притоками другого порядку і т.д. Американський гідролог Хортон запропонував іншу систему класифікації приток. По Хортону, річка, яка не має приток відноситься до річок першого порядку, яка має притоку першого порядку – до річок другого порядку і т.д. Таким чином головна річка має “n” порядок і чим більший порядок головної ріки тим більш складний характер носить річкова система цієї річки.

Річковою системою називається – сукупність усіх річок, що несуть свої води через головну річку в океан, море або озеро.

Річки, озера і болота, що знаходяться на даній території, складають – гідрографічну сітку цієї території; річки, що течуть по цій території, утворюють річкову сітку. Отже, річкова сітка є частиною гідрографічної сітки.

2. Термін "гідрографічні характеристики" відображає сукупність морфометричних та морфологічних характеристик, що відображують форму, розмір водних об`єктів і деяких фізико-географічних особливостей. До гідрографічних характеристик відносять довжину, ухил, звивистість ріки та інші.

Морфометричні характеристики водотоків

Довжина ріки - це відстань між витоком і гирлом визначена по топографічній карті або на місцевості. Для виміру довжини річки по карті користуються циркулем з розхилом 1 – 2 мм, або вдосконаленим курвиметром КС.

Середній нахил - падіння висоти на одиницю довжини потоку.

Звивистість - відношення довжини водотоки до довжини прямої від початку до гирла.

Річкова система – це сукупність усіх річок, що несуть свої води через головну річку в океан, море або озеро.

Повздовжній профіль річки – це графік, що показує зміну висотних відміток рівня води в річці або дна річки по довжині.

Характеристика картографічного матеріалу

Гідрографічні характеристики визначаються за топографічними картами масштабу 1:10 000 . . . 1:100 000 шляхом проведення картометричних робіт.

Точність розрахунку гідрографічних характеристик залежить від масштабу карти. Чим більший масштаб карти, тим вища точність визначення гідрографічних характеристик. Вибір оптимального масштабу карти наводиться в таблиці 1, в залежності від рельєфу.

Рельєф вважається рівнинним, якщо відносне коливання висоти в межах водозбору - 200 м, гірський - з висотами більш 200 м.

Таблиця 1 - Масштаби карт для визначення гідрографічних характеристик