Хмельницький нацiональний унiверситет 
 Метеорологія і кліматологія
Лабораторна робота: Вивчення порядку визначення метеорологічних елементів на метеорологічних станціях і постах

Теоретичні відомості. 1 Методи вивчення атмосфери

Одним з основних методів досліджень у метеорології є метод стаціонарних спостережень. Він використовується всіма метеорологічними станціями (МС). На всіх МС кожні 3 години (синхронно) здійснюються спостереження за рядом метеорологічних елементів.

На метеорологічних станціях основного типу регіструються наступні метеорологічні елементи:

- температура повітря – на висоті 2 м над земною поверхнею;

- атмосферний тиск;

- вологість повітря – пружність водяної пари в повітрі та відносна вологість;

- вітер – горизонтальний рух повітря на висоті 10…12 м над земною поверхнею. Вимірюється його швидкість та визначається напрям звідки він дує;

- хмарність – ступінь покриття неба хмарами, типи хмар за міжнародною класифікацією, висота нижньої межі хмар, найближчих до земної поверхні, швидкість і напрям руху хмар;

- кількість опадів, що випали з хмар, їх типи (дощ, сніг, град);

- наявність та інтенсивність різних опадів, які утворюються на земній поверхні та на предметах: роси, інею, ожеледі, а також туману;

- горизонтальна видимість – відстань, на якій внаслідок мутності атмосфери, припиняють розрізнятися контури предметів;

- тривалість сонячного сяйва;

- температура на поверхні ґрунту й на декількох глибинах у ґрунті;

- стан поверхні ґрунту;

- висота та щільність снігового покрову.

Реєстрації підлягають також завірюхи, шквали, смерчі, бурі, грози та деякі оптичні явища в атмосфері (райдуги, міражі та ін.).

На берегових метеорологічних станціях, крім того, проводяться спостереження за температурою води та хвилюванням водної поверхні.

Не всі метеорологічні елементи спостерігаються в один і той же час. Наприклад, кількість опадів вимірюється 4 рази на добу, висота сніжного покриву – один раз на добу, щільність снігу – один раз на п’ять днів.

Результати спостережень підлягають статистичному аналізу, за їх результатами складаються синоптичні карти та інші матеріали, які використовуються для передбачення прогнозу погоди.

Література

1. Артамонов Б.Б., Штангрет В.П., Науменко І.Ю. Метеорологія і кліматологія: Навчальний посібник. – Хмельницький : ХДУ, 2004. – 133 с.

1. Хромов С.П. Метеорология и климатология. Ленинград : Гидрометеорологическое издательство, 1968. – 491 с.

Матеріал засвоєний