ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2
Визначення валового складу ґрунту
Мета роботи: набуття практичних навичок визначати валовий склад ґрунту.
Валовий склад ґрунту характеризується такими показниками, як гігроскопічна вода, втрата при прожарюванні (вміст органічних речовин) та вміст мінеральних речовин.
Дослід 1. Визначення вмісту гігроскопічної води.
Обладнання та матеріали: бюкси, аналітичні ваги, ексикатор, сушильна шафа; зразки ґрунту.
У бюксі з притертою кришкою на технічних вагах зважують 1-2 г повітряно-сухого ґрунту. Відкритий бюкс ставлять у сушильну шафу і висушують пробу ґрунту при температурі 105 оС на протязі 5-6 год.
Бюкс виймають з сушильної шафи, закривають кришкою і поміщають в ексикатор на 20-30 хв.
Вміст гігроскопічної води (у % відносно маси сухого ґрунту) визначають за формулою (1):
, (1)
де m1 – маса бюкса з наважкою ґрунту до висушування, г;
m2 – маса бюкса з наважкою ґрунту після висушування, г;
g – маса проби ґрунту після висушування, г.
Коефіцієнт перерахунку результатів аналізу повітряно-сухого ґрунту на абсолютно сухий ґрунт знаходять за формулою (2):
. (2)
Дослід 2. Визначення втрати при прожарюванні.
Обладнання та матеріали: фарфоровий тигель, муфельна піч, ексикатор, аналітичні ваги; зразки ґрунту.
У фарфоровому тиглі зважують 1-2 г проби повітряно-сухого ґрунту. Тигель ставлять у холодну муфельну піч і прожарюють ґрунт при температурі 900 оС на протязі 1-1,5 год.
Після прожарювання тигель охолоджують в ексикаторі і зважують.
Повторюють прожарювання на протязі 15-20 хв до сталої маси тигля із залишком.
Величину втрати при прожарюванні (у %) розраховують за формулою (3):
, (3)
де m1 – маса тигля з повітряно-сухим ґрунтом до прожарювання, г;
m2 – маса тигля з повітряно-сухим ґрунтом після прожарювання, г;
g – маса наважки повітряно-сухого ґрунту, г;
К – коефіцієнт перерахунку на абсолютно-сухий ґрунт.