Хмельницький нацiональний унiверситет 
 Лабораторна робота
 

257. Моніторинг довкілля

3. Визначення фізичних показників якості природних вод

Автор: Білецька Г.А.

 
 • 1
Иллюстрация к шагу0257-03-001.mp4
Текст к ситуацииВас вітає програма віртуальної лабораторної роботи з теми: «Визначення фізичних показників якості природних вод». Робота складається з двох частин. Перша частина – це тест, друга – власне лабораторна робота. Перед виконанням тесту потрібно ознайомитися з теоретичними відомостями із теми «Моніторинг природних вод» та рекомендаціями до виконання лабораторної роботи. Тест містить 10 тестових завдань. Якщо Ви зробите хоча б одну помилку, потрібно буде все починати спочатку. Лабораторна робота передбачає виконання 6 дослідів. Бажаємо успіху!

1Моніторинг природних вод83
2Рекомендаціі до виконання лабораторної роботи84
3Продовжити виконання лабораторної роботи2
 
 • 2
Текст к ситуацииВам буде запропоновано тест із 10 тестових запитань. Якщо Ви впевнені у своїх знаннях та готові до тестування оберіть пункт – «Я готовий до здачі тесту», якщо Ви потребуєте додаткового вивчення теоретичного матеріалу – оберіть пункт «Я не готовий до здачі тесту».

При проходженні тестового контролю необхідно звернути увагу на таке:

– на відповіді виділений обмежений термін. Якщо Ви не надали відповідь у встановлений термін, то вона не зараховується;

– у разі невірної відповіді хоча б на одне питання, результат тестування не зараховується.


1Я готовий до здачі тесту3, 4
2Я не готовий до здачі тесту1
 
 • 3
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииДо фізичних показників якості води не відноситься

1концентрація5, 6
2температура23
3густина23
 
 • 4
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯкою повинна бути температура питної води згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”?

17 – 12 оС5, 6
210 – 12 оС23
312 – 20 оС23
 
 • 5
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯкою повинна бути кольоровість питної води згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”?

1не більше 20о7, 8
2не більше 10о23
3не більше 30о23
 
 • 6
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУ яких одиницях виміру оцінюють кольоровість води?

1градуси7, 8
2бали23
3відсотки23
 
 • 7
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯкою повинна бути інтенсивність запаху питної води при 20 оС згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”?

1не більше 2 балів9, 10
2не більше 3 балів23
3не більше 5 балів23
 
 • 8
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУ яких одиницях виміру оцінюють інтенсивність запаху води?

1бали9, 10
2градуси23
3відсотки23
 
 • 9
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯкою повинна бути прозорість води (при визначенні за методом хреста) згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”?

1не менше 300 см11, 12
2не менше 200 см23
3не менше 100 см23
 
 • 10
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУ яких одиницях виміру оцінюють прозорість води?

1сантиметри11, 12
2градуси23
3бали23
 
 • 11
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯкою повинна бути каламутність води згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”?

1не більше 2 мг•л-113, 14
2не більше 3 мг•л-123
3не більше 5 мг•л-123
 
 • 12
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииЯким методом визначається каламутність води?

1ваговим13, 14
2методом хреста23
3за допомогою біхромат-кобальтової шкали23
 
 • 13
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииСистема послідовних спостережень, збирання та обробки даних про стан водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позначитися на стані вод, називається

1моніторинг поверхневих вод15, 16
2моніторинг атмосфери23
3моніторинг навколишнього середовища23
 
 • 14
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУ відповідності з яким документом здійснюють моніторинг природних вод?

1Водний кодекс України15, 16
2Закон України про охорону навколишнього природного середовища23
3Закон України про охорону атмосферного повітря23
 
 • 15
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииМісце на водоймі або водотоці, де проводять комплекс робіт для одержання даних про якісні й кількісні характеристики води, називається

1пункт спостережень17, 18
2пост спостережень23
3станція спостережень23
 
 • 16
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУмовний поперечний переріз водойми або водотоку, де проводиться комплекс робіт для одержання інформації про якість води, називається

1створ пункту спостереження17, 18
2вертикаль створу пункту спостереження23
3горизонталь створу пункту спостереження23
 
 • 17
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииУмовна вертикальна лінія від поверхні води до дна водойми або водотоку, на якій здійснюють дослідження для отримання інформації про якість води, називається

1вертикаль створу пункту спостереження19, 20
2горизонталь створу пункту спостереження23
3створ пункту спостереження23
 
 • 18
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииДілянка на певній глибині, де виконують комплекс досліджень для отримання інформації про якість води, називається

1горизонталь створу пункту спостереження19, 20
2вертикаль створу пункту спостереження23
3створ пункту спостереження23
 
 • 19
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииКомплекс технічних засобів, що вимірюють у часі і просторі фізичні, хімічні і біологічні показники якості води, передають інформацію на центральний пункт управління і попереджають про порушення норм водокористування, називається

1автоматизована система контролювання якості води21, 22
2моніторинг природних вод23
3програма спостережень23
 
 • 20
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииСпостереження під час моніторингу природних вод здійснюють

1у пунктах21, 22
2на постах23
3на станціях23
 
 • 21
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииОзнака шкідливості води, яка з’являється при найменшій концентрації забруднюючої речовини, називається

1лімітуюча ознака шкідливості24
2гранично допустима концентрація23
3інтегральний показник23
 
 • 22
Ограничение времени1 минут
Текст к ситуацииВіднесення води до певного класу, категорії згідно з екологічною класифікацією на підставі аналізу значень показників її складу І властивостей, називається

1екологічна оцінка якості води на основі екологічних нормативів24
2оцінка якості води на основі нормативів екологічної безпеки водокористування23
3екологічна оцінка якості води23
 
 • 23
Текст к ситуации

На жаль, Ви не пройшли тестування!

Для підготовки до повторного тестування Вам необхідно ще раз опрацювати теоретичні відомості з теми «Моніторинг природних вод» та рекомендації до виконання лабораторної роботи.

Після цього Ви можете повторно спробувати пройти тестування.


1Моніторинг природних вод83
2Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
3Продовжити виконання лабораторної роботи2
 
 • 24
Текст к ситуации

Вітаємо, Ви успішно закінчили тестування!

Ви володієте необхідними теоретичними знаннями, що необхідні для виконання лабораторної роботи.

Бажаємо успішного виконання лабораторної роботи.


1Продовжити виконання лабораторної роботи25
 
 • 25
Текст к ситуацииВи починаєте виконувати лабораторну роботу «Визначення фізичних показників якості природних вод».

Метою лабораторної роботи є формування навичок використовувати теоретичні знання на практиці, навчитись визначати фізичні показники води природних вод.


1Продовжити виконання лабораторної роботи26
 
 • 26
Текст к ситуацииДослід 1. Визначення температури води.

У водопровідних і насосних установках температуру визначають, занурюючи термометр у струмінь води. Температуру фіксують не виймаючи термометр з води. В окремих випадках термометр занурюють на 3 – 5 хв у велику посудину з водою. Температура питної води повинна бути 7 – 12 оС.

У природних водних об’єктах температуру вимірюють занурюючи термометр у воду. При цьому уникають дії прямого сонячного світла. Якщо вимірювання температури води у водному об’єкті безпосередньо провести неможливо, тоді її вимірюють у бутлі відразу після відбору проби.

Для вимірювання температури води у водоймі на різних глибинах використовують спеціальні термометри.


1Продовжити виконання лабораторної роботи27
 
 • 27
Иллюстрация к шагу0257-03-027.mp4
Текст к ситуацииОбладнання: ртутні термометри з шкалою поділок 0,1 – 0,5 оС.

1Продовжити виконання лабораторної роботи28
 
 • 28
Иллюстрация к шагу0257-03-028.mp4
Текст к ситуацииУ бутель відбираємо пробу води з водного об’єкта.

1Продовжити виконання лабораторної роботи29
 
 • 29
Иллюстрация к шагу0257-03-029.mp4
Текст к ситуацииУ воду в бутлі занурюємо термометр. Визначаємо температуру води після встановлення ртутного стовпчика на постійному рівні при зануреному у воду термометрі.

1Продовжити виконання лабораторної роботи30
 
 • 30
Текст к ситуации

Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 1 «Визначення температури води».


1Продовжити виконання лабораторної роботи31
 
 • 31
Текст к ситуацииДослід 2. Кількісна оцінка кольоровості води за біхромат-кобальтовою шкалою.

Чисті природні води майже безбарвні. Кольоровість поверхневих вод зумовлена, в основному, наявністю у них забарвлених гумусових речовин і сполук Феруму (ІІІ). Кольоровість води визначають не пізніше, ніж через дві години після відбору проби.

Кольоровість оцінюють в градусах платиново-кобальтової чи біхромат-кобальтової шкали.


1Продовжити виконання лабораторної роботи32
 
 • 32
Иллюстрация к шагу0257-03-032.mp4
Текст к ситуацииОбладнання та реактиви:

1) колби на 100 мл, 200 мл і 1 л;

2) лійки;

3) технічні ваги;

4) фільтри;

5) суха сіль біхромату Калію К2Сr2О7;

6) суха сіль сульфату Кобальту СоSО4•7Н2О;

7) концентрована сульфатна кислота (густина 1,84);

8) дистильована вода.


1Продовжити виконання лабораторної роботи33
 
 • 33
Иллюстрация к шагу0257-03-033.mp4
Текст к ситуацииУ колбі на 200 мл у невеликому об’ємі дистильованої води розчиняємо 0,0875 г біхромату Калію.

1Продовжити виконання лабораторної роботи34
 
 • 34
Иллюстрация к шагу0257-03-034.mp4
Текст к ситуацииУ колбі на 200 мл у невеликому об’ємі дистильованої води розчиняємо 2 г сульфату Кобальту.

1Продовжити виконання лабораторної роботи35
 
 • 35
Текст к ситуацииЯкі солі використовуємо для приготування розчинів біхромат-калієвої шкали?

1біхромату Калію і сульфату Кобальту36
2біхромату Кобальту і сульфату Калію74
 
 • 36
Иллюстрация к шагу0257-03-036.mp4
Текст к ситуацииРозчини солей змішуємо.

1Продовжити виконання лабораторної роботи37
 
 • 37
Иллюстрация к шагу0257-03-037.mp4
Текст к ситуацииДо отриманого розчину додаємо 1 мл концентрованої

1сульфатної кислоти38
2хлоридної кислоти75
3нітратної кислоти75
 
 • 38
Иллюстрация к шагу0257-03-038.mp4
Текст к ситуацииДоводимо розчин дистильованою водою до об’єму 1 л.

Якій кольоровості води відповідає 1 мл отриманого розчину?


15о39
215о76
325о76
 
 • 39
Иллюстрация к шагу0257-03-039.mp4
Текст к ситуацииГотуємо розчин, який містить 1 мл сульфатної кислоти в 1 л води.

1Продовжити виконання лабораторної роботи40
 
 • 40
Иллюстрация к шагу0257-03-040.mp4
Текст к ситуацииБіхромат-калієву шкалу порівняння готуємо так.

Для приготування розчину, який має кольоровість 10о змішуємо 2 мл отриманого розчину і 98 мл розчину сульфатної кислоти.

Для приготування розчину, який має кольоровість 15о змішуємо 3 мл отриманого розчину і 97 мл розчину сульфатної кислоти.

Для приготування розчину, який має кольоровість 20о змішуємо 4 мл отриманого розчину і 96 мл розчину сульфатної кислоти.

Для приготування розчину, який має кольоровість 25о змішуємо 5 мл отриманого розчину і 95 мл розчину сульфатної кислоти.


1Продовжити виконання лабораторної роботи41
 
 • 41
Иллюстрация к шагу0257-03-041.mp4
Текст к ситуацииПорівнюємо пробу води із серією отриманих розчинів і робимо висновок про кольоровість води.

1Продовжити виконання лабораторної роботи42
 
 • 42
Текст к ситуации

Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 2 «Кількісна оцінка кольоровості води за біхромат-кобальтовою шкалою».


1Продовжити виконання лабораторної роботи43
 
 • 43
Текст к ситуацииДослід 3. Визначення запаху води.

Запахи у воді можуть бути пов’язані з життєдіяльністю живих організмів, а також виникають при їх відмиранні. Це природні запахи. Також у водойми можуть скидатись стічні води з домішками, які мають певні запахи. Це штучні запахи.


1Продовжити виконання лабораторної роботи44
 
 • 44
Иллюстрация к шагу0257-03-044.mp4
Текст к ситуацииОбладнання: колба з притертою кришкою.

1Продовжити виконання лабораторної роботи45
 
 • 45
Иллюстрация к шагу0257-03-045.mp4
Текст к ситуацииУ колбу з притертою кришкою наливаємо досліджувану воду (2/3 об’єму) і збовтуємо вміст колби у закритому стані.

1Продовжити виконання лабораторної роботи46
 
 • 46
Иллюстрация к шагу0257-03-046.mp4
Текст к ситуацииКолбу відкриваємо і визначаємо характер та інтенсивність запаху.

Характер смаку визначаємо за відповідною ознакою (болотний, землистий, гнилісний, рибний, ароматичний тощо). Інтенсивність запаху води оцінюємо за п’ятибальною шкалою (табл. 1).

Таблиця 1. Інтенсивність запаху води

Запах (смак)ІнтенсивністьОцінка в балах
ВідсутнійНе відчувається0
Дуже слабкийВідчувається при дослідженні1
СлабкийВідчувається споживачем, якщо на нього звернути увагу2
ПомітнийЛегко відчувається споживачем3
СильнийВода непридатна для пиття4
Дуже сильнийВода непридатна для пиття5

1Продовжити виконання лабораторної роботи47
 
 • 47
Текст к ситуации

Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 3 «Визначення запаху води».


1Продовжити виконання лабораторної роботи48
 
 • 48
Текст к ситуацииДослід 4. Визначення прозорості води за хрестом.

Прозорість води залежить від її кольору і каламутності. Мірою прозорості є висота водяного стовпа, крізь який ще можна спостерігати якийсь об’єкт.

Існує два методи визначення прозорості води – за хрестом і за шрифтом.


1Продовжити виконання лабораторної роботи49
 
 • 49
Иллюстрация к шагу0257-03-049.mp4
Текст к ситуацииОбладнання: циліндр для визначення прозорості води за хрестом.

1Продовжити виконання лабораторної роботи50
 
 • 50
Иллюстрация к шагу0257-03-050.mp4
Текст к ситуацииУ циліндр з прозорого скла висотою 350 см, на дні якого міститься фарфорова пластина з рисунком хреста, наливаємо пробу води.

1Продовжити виконання лабораторної роботи51
 
 • 51
Текст к ситуацииНижню частину циліндра освітлюємо лампою на 300 Вт.

1Продовжити виконання лабораторної роботи52
 
 • 52
Иллюстрация к шагу0257-03-052.mp4
Текст к ситуацииВизначаємо прозорість води.

Прозорість води оцінюємо, у сантиметрах, як


1максимальну висоту стовпа води, через який видно рисунок чорного хреста на білому фоні з товщиною ліній 1 мм і чотирьох чорних кружечків діаметром 1 мм53
2максимальну висоту стовпа води, через який видно рисунок чорного хреста на білому фоні з товщиною ліній 1 мм77
 
 • 53
Текст к ситуации

Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 4 «Визначення прозорості води за хрестом».


1Продовжити виконання лабораторної роботи54
 
 • 54
Текст к ситуацииДослід 5. Визначення каламутності ваговим методом води.

Каламутність води зумовлена наявністю в ній дрібнодисперсних і колоїдних речовин неорганічного та органічного походження. Причиною каламутності поверхневих води є мул, силіцієва кислота, гідроксиди Феруму та Алюмінію, органічні колоїди, мікроорганізми.

Каламутність води можна визначити ваговим методом.


1Продовжити виконання лабораторної роботи55
 
 • 55
Иллюстрация к шагу0257-03-055.mp4
Текст к ситуацииОбладнання:

1) мірні циліндри;

2) лійки;

3) фільтри;

4) технічні ваги;

5) сушильна шафа;

6) ексикатор.


1Продовжити виконання лабораторної роботи56
 
 • 56
Иллюстрация к шагу0257-03-056.mp4
Текст к ситуацииВисушуємо фільтр у сушильній шафі протягом 1,5-2 год. при температурі

1105 0С57
2150 0С78
3205 0С78
 
 • 57
Иллюстрация к шагу0257-03-057.mp4
Текст к ситуацииВисушений фільтр зважуємо на технічних вагах.

1Продовжити виконання лабораторної роботи58
 
 • 58
Иллюстрация к шагу0257-03-058.mp4
Текст к ситуацииПробу води фільтруємо через висушений і зважений фільтр.

Який об’єм проби води необхідно профільтрувати через фільтр для визначення каламутності?


1500 – 1000 мл59
250 – 100 мл79
 
 • 59
Иллюстрация к шагу0257-03-059.mp4
Текст к ситуацииФільтр з осадом висушуємо у сушильній шафі.

При якій температурі потрібно висушити фільтр з осадом у сушильній шафі?


1105 0С60
2150 0С80
3205 0С80
 
 • 60
Иллюстрация к шагу0257-03-060.mp4
Текст к ситуацииОхолоджуємо фільтр в ексикаторі.

1Продовжити виконання лабораторної роботи61
 
 • 61
Иллюстрация к шагу0257-03-061.mp4
Текст к ситуацииЗважуємо фільтр на технічних вагах.

1Продовжити виконання лабораторної роботи62
 
 • 62
Иллюстрация к шагу0257-03-062.mp4
Текст к ситуацииЗважений фільтр з осадом висушуємо у сушильній шафі при 105 оС протягом 20 хв.

1Продовжити виконання лабораторної роботи63
 
 • 63
Иллюстрация к шагу0257-03-063.mp4
Текст к ситуацииОхолоджуємо фільтр в ексикаторі.

1Продовжити виконання лабораторної роботи64
 
 • 64
Иллюстрация к шагу0257-03-064.mp4
Текст к ситуацииПісля охолодження фільтр зважуємо на технічних вагах.

1маса фільтра після повторного висушування не змінилася65
2маса фільтра після повторного висушування змінилася81
 
 • 65
Текст к ситуацииВміст завислих речовин (мг•л-1) у досліджуваній воді знаходимо за формулою (3.1): , (3.1) де Q – вміст завислих речовин у воді, мг•л-1; g1 – вага просушеного фільтру після фільтрування води, г; g2 – вага просушеного фільтру до фільтрування води, г; V – об’єм профільтрованої проби, мл.

1Продовжити виконання лабораторної роботи66
 
 • 66
Текст к ситуации

Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 5 «Визначення каламутності ваговим методом води».


1Продовжити виконання лабораторної роботи67
 
 • 67
Текст к ситуацииДослід 6. Визначення густини води.

Густина води залежить від температури і концентрації розчинених сполук. Як правило, густина води близька до одиниці.

Густину води можна визначити ареометром.


1Продовжити виконання лабораторної роботи68
 
 • 68
Текст к ситуацииОбладнання: ареометр.

1Продовжити виконання лабораторної роботи69
 
 • 69
Текст к ситуацииУ циліндр на 100 мл наливаємо досліджувану воду.

1Продовжити виконання лабораторної роботи70
 
 • 70
Текст к ситуацииУ воду в циліндрі опускаємо ареометр.

1Продовжити виконання лабораторної роботи71
 
 • 71
Текст к ситуацииВизначаємо за шкалою ареометра густину води.

У якому випадку показники шкали ареометра відповідають густині води при даній температурі?


1Якщо шкала ареометра знаходиться на рівні води72
2Якщо шкала ареометра вище чи нижче рівня води82
 
 • 72
Текст к ситуации

Вітаю! Ви успішно виконали дослід 6 «Визначення густини води».


1Продовжити виконання лабораторної роботи73
 
 • 73
Текст к ситуацииВітаємо! Ви успішно виконали лабораторну роботу «Визначення фізичних показників якості природних вод».

Тепер оформіть звіт з лабораторної роботи відповідно запропонованого зразка.

Звіт лабораторної роботи повинен містити такі дані про досліджувану пробу води:
1) температура;
2) кольоровість;
3) характер та інтенсивність запаху;
4) прозорість;
5) вміст завислих речовин (каламутність);
6) густина;
7) висновок про здобутті на лабораторній роботі практичні навички.

Запишіть звіт окремим файлом і відправте його викладачу зі своєї персональної сторінки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

Визначення фізичних показників якості природних вод

Мета роботи: закріпити теоретичні знання про методи проведення моніторингу природних вод, навчитись визначати фізичні показники природних вод.

Дослід 1. Визначення температури води.

Температура досліджуваної проби води становить ___ оС.

Дослід 2. Кількісна оцінка кольоровості води за біхромат-кобальтовою шкалою.

Кольоровість досліджуваної проби води становить ___ о.

Дослід 3. Визначення запаху води.

Характер запаху досліджуваної проби води – _______, інтенсивність запаху – ___ балів.

Дослід 4. Визначення прозорості води за хрестом.

Прозорість досліджуваної проби води становить ___ см.

Дослід 5. Визначення каламутності ваговим методом води.

Вміст завислих речовин у досліджуваній воді – ______ мг·л-1.

Дослід 6. Визначення густини води.

Густина досліджуваної води – _____ г/см3.

Висновок. На лабораторній роботі ми навчилися визначати фізичних показників якості природних вод.


 
 • 74
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 2.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи31
 
 • 75
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 2.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи31
 
 • 76
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 2.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи31
 
 • 77
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 4.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи48
 
 • 78
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 5.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи54
 
 • 79
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 5.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи54
 
 • 80
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Нажаль Ви обрали неправильний варіант відповіді.

Вам необхідно повторити рекомендації до виконання лабораторної роботи і знову виконати дослід 2.


1Рекомендації до виконання лабораторної роботи84
2Продовжити виконання лабораторної роботи54
 
 • 81
Текст к ситуации

Помилка виконання лабораторної роботи.

Вам необхідно продовжити виконання досліду 5.


1Продовжити виконання лабораторної роботи62
 
 • 82
Текст к ситуацииПомилка виконання лабораторної роботи.

Вам потрібно замінити ареометр на інший із набору і повторно визначити густину води.


1Продовжити виконання лабораторної роботи70
 
 • 83
Текст к ситуации

Моніторинг поверхневих вод

Питання теми

1. Загальні положення моніторингу поверхневих вод.

2. Організація моніторингу поверхневих вод.

3. Програми спостережень. Методи і терміни відбору проб

4. Автоматизована система контролювання якості води

5. Оцінювання екологічного стану природних вод.

Основні терміни теми: моніторинг поверхневих вод, пункт спостереження за якістю поверхневих вод, створ пункту спостереження, автоматизована система контролювання якості води, лімітуюча ознака шкідливості, екологічна оцінка якості води на основі екологічних нормативів.

1. Загальні положення моніторингу поверхневих вод

Зростаючі темпи розвитку промисловості зумовлюють не лише збільшення об’ємів використання води, а й її забруднення, тому контролювання стану водних об’єктів є необхідною складовою моніторингу довкілля.

Моніторинг поверхневих вод – система послідовних спостережень, збирання, оброблення даних про стан водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позначитися на стані вод.

Основною метою налагодження системи спостережень і контролю за забрудненням водних об’єктів є отримання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.

Моніторинг поверхневих вод розв’язує такі завдання:

спостереження і контролювання рівня забруднення водного середовища за хімічними, фізичними та гідробіологічними показниками;

вивчення динаміки вмісту забруднюючих речовин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення;

дослідження закономірностей процесів самоочищення та накопичення забруднюючих речовин у донних відкладеннях;

вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми;

оцінювання та прогнозування стану якості води.

Систему моніторингу прісних вод формують на 344 станціях (з них 240 – на річках, 43 – на озерах, 61 – на джерелах підземних вод). Станції розташовані у такий спосіб, щоб вести спостереження як на незабруднених, так і на забруднених територіях. Усі дані спостережень акумулюються в Канадському центрі континентальних вод (м. Барлінгтон, провінція Онтаріо) з метою вивчення стану забруднення прісних вод та розробки світових стандартів чистої води.

На території України починаючи з 1960 р. В межах Держкомгідромету діють 11 басейнових управлінь з 27 спеціальними гідрохімічними лабораторіями, які регулюють використання та контролюють рівень забруднення поверхневих вод.

Сучасна гідрологічна мережа України налічує 374 пости, з яких на 339 вимірюють витрати води, а на 119 – вивчають твердий стік. Озерна мережа нараховує 60 постів.

Згідно з “Порядком здійснення державного моніторингу вод” та “Положенням про державну систему моніторингу навколишнього середовища” державний моніторинг вод є невід’ємною складовою державної системи моніторингу навколишнього середовища. На основі цих двох урядових документів розроблена “Єдина міжвідомча інструкція по організації та здійсненню державного моніторингу вод” (ЄМІ). Цей документ встановлює єдині вимоги до організації та проведення спостережень за станом поверхневих вод, прибережних зон, підземних вод, джерел забруднення вод; за показниками якості природних вод.

До провідних суб’єктів державного моніторингу в Україні належать:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державні управління та інспекції – моніторинг джерел скидів стічних вод щодо контролювання вмісту забруднюючих речовин, у т.ч. Радіонуклідів, моніторинг поверхневих вод та водних об’єктів у межах природоохоронних територій щодо фонової кількості забруднюючих речовин, зокрема радіонуклідів;

організації гідрометеорологічної служби Міністерство охорони навколишнього природного середовища України – моніторинг річкових, озерних, морських вод, радіаційної обстановки, стихійних та небезпечних природних явищ, що можуть впливати на якість вод;

геологічні територіальні організації Міністерство охорони навколишнього природного середовища України – моніторинг підземних вод щодо гідрогеологічних та гідрохімічних визначень їх складу і властивостей, включаючи визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів та оцінку ресурсів цих вод;

Міністерство охорони здоров’я України – моніторинг поверхневих вод суші і питної води, а також морських вод в місцях проживання і відпочинку населення;

Міністерство агрополітики України – моніторинг поверхневих вод сільськогосподарського призначення;

Міністерство з надзвичайних ситуацій України – спеціалізований або цільовий моніторинг у зоні відчуження і зони відселення, а також в інших зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

Держбуд України – контроль за вмістом забруднюючих речовин у питній воді централізованих систем водопостачання, а також у стічних водах міських каналізаційних мереж та очисних споруд.

Основний обсяг робіт з моніторингу річок виконують пункти спостережень гідрометеослужби, де проводяться дослідження гідрометричних і гідрологічних характеристик водотоків та водойм, а також визначаються гідрохімічні та гідробіологічні показники якості поверхневих вод. Ці пункти розподілені по 10 річкових басейнах України. Найбільше пунктів спостережень за кількісними і якісними показниками розташовано в басейні Дніпра, також розвинена мережа спостережень в басейнах Дунаю та Дністра.

Знання багаторічних характеристик елементів гідрометеорологічного режиму і даних поточних спостережень дають змогу розв’язувати конкретні завдання, пов’язані з інформуванням і прогнозуванням, а також з гідрологічними розрахунками.

2. Організація моніторингу поверхневих вод

Моніторинг якості поверхневих вод передбачає організацію стаціонарної мережі пунктів спостережень за природним складом і забрудненням поверхневих вод; спеціалізованої мережі пунктів спостережень за забрудненими водними об`єктами; тимчасової експедиційної мережі пунктів спостережень. Мережі спостережень створюють з дотриманням певних вимог:

надання переваги вивченню і контролюванню антропогенної дії на поверхневі води;

систематичність і комплексність спостережень за фізичними, хімічними та біологічними показниками та проведення відповідних гідрологічних вимірів;

узгодження строків спостережень з характерними гідрологічними ситуаціями;

визначення показників якості води єдиними методами;

оперативність одержання інформації про якість води.

Основним принципом організації спостережень є їх комплексність, яка передбачає узгоджену програму робіт з гідрохімії, гідрології, гідробіології та забезпечує моніторинг якості води за фізичними, хімічними, гідробіологічними показниками.

Найважливішим етапом організації робіт є вибір місця розташування пункту спостереження.

Моніторинг забруднення вод проводиться на постійних та тимчасових пунктах спостереження, які розміщують у місцях, де наявний або відсутній вплив господарської діяльності.

Пункт спостереження за якістю поверхневих вод – місце на водоймищі або водотоці, де проводять комплекс робіт для одержання даних про якісні й кількісні характеристики води.

Основними об’єктами, які потребують моніторингу, є: місця скиду стічних і дощових вод міст, селищ, сільськогосподарських комплексів; місця скиду стічних вод окремих підприємств, ТЕС, АЕС; місця скиду колекторно-дренажних вод, які відводяться зі зрошуваних або осушуваних земель; кінцеві створи великих і середніх річок, які впадають в моря, внутрішні водоймища; кордони економічних районів, республік, країн, що перетинають транзитні річки; кінцеві гідрологічні створи річкових басейнів, за якими складають водогосподарські баланси; гирлові зони забруднених приток головної річки.

Пункти стаціонарної мережі спостереження поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних показників. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об’єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категорії розміщують на водних об`єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств). Пункти спостереження четвертої категорії формують на незабруднених водних об’єктах (фонових ділянках).

Пункти спостереження розташовують з урахуванням стану та перспектив використання водних об’єктів на підставі попередніх досліджень.

На пунктах спостереження досліджують один або кілька створів.

Створ пункту спостереження – умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, де проводиться комплекс робіт для одержання інформації про якість води.

Створи спостережень розміщують з урахуванням гідрометричних умов і морфологічних особливостей водоймища або водотоку, наявності джерел забруднення, об’єму та складу стічних вод.

При спостереженнях за водоймою загалом встановлюють не менше трьох створів, по можливості рівномірно розподілених її акваторією з урахуванням конфігурації берегової лінії. У разі спостережень за окремими ділянками водойми створи розташовують у такий спосіб:

на водоймах з інтенсивним водообміном: один створ вище джерела забруднення і решта створів (не менше двох) нижче джерела забруднення на відстані 0,5 км від місця скиду зворотних вод та безпосередньо за межею зони забруднення;

на водоймах з помірним та уповільненим водообміном – один створ поза зоною впливу джерела, другий створ суміщають зі створом скиду зворотних вод, решту створів (не менше двох) розташовують по обидва боки від останнього на відстані 0,5 км від місця скиду та безпосередньо за межею зони забрудненості.

Кожний створ має кілька вертикалей та горизонталей, їх розташування в кожному створі визначається характером скидів, особливостями течії водоймища або водотоку, рельєфом дна.

Вертикаль створу – умовна вертикальна лінія від поверхні води до дна водоймища або водотоку, на якій здійснюють дослідження для отримання інформації про якість води.

Горизонт створу – зона на вертикалі (в глибину), де виконують комплекс досліджень для отримання інформації про якість води.

Раціональне розміщення пунктів спостережень, систематичність, комплексність і точність при здійсненні моніторингу поверхневих вод дають змогу отримати достовірну інформацію, яка може бути використана як з практичною, так і з теоретичною метою.

3. Програми спостережень. Методи і терміни відбору проб

Програми спостережень. Загальна мета, завдання різних досліджень, типи вод стоків, водоймищ зумовлюють кількість і методи аналізів, час відбору проб природних вод. Відповідно до цього розробляють програми спостережень за гідрологічними та гідрохімічними показниками.

Програма спостережень – теоретично і експериментальне визначена оптимальна кількість показників і послідовність досліджень, які дають змогу отримати повну і достовірну інформацію про якість води в певному місці у визначений час.

Вибір програми залежить від категорії пункту спостережень. Програми поділяють на обов’язкові і скорочені.

Здійснення обов’язкової програми передбачає:

гідрологічні спостереження: витрата води (м3/с), тобто кількість води, що протікає через живий переріз за одиницю часу; швидкість течії (м/с) при опорних вимірах витрати на водотоках або рівень води (м) на водоймищах;

гідрохімічні спостереження: візуальні спостереження, температура (°С), колірність (градуси), прозорість (см), запах (бали), концентрація розчинених у воді газів – кисню, двооксиду вуглецю (мг/дм3, мг/л); концентрація завислих речовин (мг/дм3, мг/л); водневий показник рН; окисно-відновний показник Eh (мВ); концентрація головних іонів – хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів (мг/дм3, мг/л); хімічне споживання кисню (ХСК) (мг/дм3, мг/л); біохімічне споживання кисню за 5 діб (БСК5) (мг/дм3, мг/л); концентрація біогенних елементів – амонійних, нітритних, нітратних іонів, фосфатів, загального заліза, кремнію (мг/дм3, мг/л); концентрація поширених забруднюючих речовин – нафтопродуктів, синтетичних поверхнево активних речовин (СПАР), летючих фенолів, пестицидів і з’єднань металів (мг/дм3, мг/л).

Показники, що контролюються при здійсненні скороченої програми залежать від мети спостережень.

Методи і терміни відбору проб. Режим моніторингу гідрологічних та гідрохімічних показників за обов’язковою програмою спостережень зумовлюється водним режимом ріки. На більшості водотоків відбір проб проводять 7 разів на рік: під час повені – на підйомі, максимумі, спаді; під час літньої межені – при найменшій витраті та при проходженні дощового паводка, восени перед льодоставом та під час зимової межені.

Повінь – фаза водного режиму річок, яка характеризується найбільшою водністю, значним, відносно тривалим підвищенням рівня води і спостерігається щороку в один і той же сезон.

Протилежне природі явище – межень – спостерігається влітку у малодощову суху погоду і взимку.

Межень – фаза водного режиму річок, яка характеризується малою водністю, тривалим збереженням низького рівня води і виникає внаслідок зменшення живлення водотоку.

Гідрохімічну інформацію про озера та водосховища збирають посезонно, тобто 4 рази на рік. Спостереження за хімічним складом води водоймищ поділяють на стандартні (обов’язкові) та спеціальні.

До стандартних спостережень належать регулярні спостереження за хімічним складом води в постійних пунктах, які характеризують стан водоймища за природних умов; регулярні спостереження за рівнем забруднення води в контрольних пунктах, які розміщені в районах найбільших випусків стічних вод.

До спеціальних спостережень відносять гідрохімічні зйомки водоймища для оцінки поширення забруднювачів, вивчення процесів самоочищення, визначення запасів речовин в об’єкті, балансових розрахунків.

При відборі проб води потрібно дотримуватись таких умов:

правильний відбір проб води належної кількості;

репрезентативність проб, тобто відповідність до поставленого завдання як за якістю та об’ємом, так і за вибраними точками та часом відбору, а також технікою відбору, попередньої обробки, умов зберігання та транспортування.

Проби поділяють на прості та змішані. Залежно від мети дослідження вдаються до разового або регулярного відбору проб.

Для відбору проб використовують також спеціальні пристрої – батометри різних типів.

Батометр – прилад для відбору проб води з певної глибини з метою визначення її фізичних властивостей та вмісту розчинених і завислих речовин, а також гідробіонтів.

Для зберігання проб використовують поліетиленовий і скляний посуд. Перед використанням його миють концентрованою кислотою та споліскують водопровідною водою.

Консервування необхідне при відборі проб для визначення нестійких компонентів, їх аналізують не пізніше ніж через 3 дні після відбору. Проби зберігають при температурі 3 °С в холодильнику.

4. Автоматизована система контролювання якості води

Точність, достовірність, комплексність оцінювання забруднень водного середовища забезпечує використання нових, сучасних приладів моніторингу. Останнім часом у всьому світі впроваджуються автоматизовані системи контролю. Вони поки що виконують не всі необхідні функції, однак їх перевагою є безперервність вимірювань.

Автоматизовані системи дають змогу автоматично здійснювати відбір проб води, вимірювання, оброблення та передавання інформації.

Автоматизована система контролювання якості води – комплекс технічних засобів, що вимірюють у часі і просторі фізичні, хімічні і біологічні показники якості води, передають інформацію на центральний пункт управління і попереджають про порушення норм водокористування.

Єдину систему моніторингу формують три рівні – засоби оперативного автоматичного контролю забруднення вод; пересувні і стаціонарні гідрохімічні лабораторії; центр опрацювання інформації, отриманої від автоматичних станцій, пересувних і стаціонарних лабораторій.

Засоби оперативного автоматичного контролювання забруднення вод поділяють на дві групи – автоматичні станції контролю якості води (АСКЯВ) і аналізатори. За їх допомогою визначають низку показників якості води таких, як катіони та аніони, а також мінеральні речовини, специфічні (нафтопродукти, важкі метали, пестициди та ін.) та органічні забруднювачі.

Автоматична станція контролю якості води (АСКЯВ) – це комплексний багатофункціональний пристрій, що дає змогу без участі людини швидко отримувати, опрацьовувати, зберігати і передавати в центр інформацію про фізичні властивості і хімічний склад поверхневих вод.

Аналізатори – це прилади, що дають змогу отримувати дані про хімічний склад води в умовах лабораторій або безпосередньо на місці біля водного об’єкта автоматичним або напівавтоматичним способом.

Пересувні гідрохімічні лабораторії (ПГХЛ). Вони забезпечують оперативне контролювання якості води, яке неможливо здійснити за допомогою АСКЯВ, одержують інформацію безпосередньо на водному об’єкті й одночасно доставляють проби для детального аналізу в стаціонарних лабораторіях.

Стаціонарна гідрохімічна лабораторія (СГХЛ). У постійній, не пересувній гідрохімічній лабораторії можна робити хімічний аналіз води, визначати багато компонентів її хімічного складу, отримувати ту інформацію про якість води, яку неспроможні надати АСКЯВ і ПГХЛ.

Центр оброблення гідрохімічної інформації. Завданням центру є опрацювання, систематизація і інтерпретація інформації, одержаної від АСКЯВ, ПГХЛ, СГХЛ; організація зв’язку з усіма ланками автоматизована система контролювання якості води і споживачами інформації; технічне обслуговування засобів; збирання, перевірка на достовірність, опрацювання, збереження і надання користувачам різноманітних видів інформації, зокрема оперативних короткострокових прогнозів стану водного об’єкта.

Кількість спостережень, які здійснюються на різноманітних рівнях автоматизована система контролювання якості води залежно від поставлених завдань, коливається від 1 – 4 на місяць до 12 за добу.

Використовуючи автоматизовану або автоматичну станції контролю якості води, можна контролювати водні об’єкти за кількома параметрами одночасно. Ці пристрої і прилади забезпечують відбір проб води безперервно або через певні проміжки часу.

5. Оцінювання екологічного стану природних вод

Оцінювання природної якості води в період маловодної фази стоку. Для вирішення багатьох водоохоронних завдань необхідна узагальнена інформація про стан водних об’єктів, яка дає змогу комплексно оцінювати як ступінь їх забрудненості, так і здатність до самоочищення. Застосовують одиничні, опосередковані (непрямі) та комплексні оцінки забрудненості поверхневих вод за гідрохімічними показниками. Саме комплексні оцінки дають точнішу і об’єктивнішу інформацію про якість поверхневих вод.

Комплексне оцінювання забрудненості поверхневих вод – інформація про забруднення або про якість води, виражена за допомогою певних систем показників або обмеженої сукупності характеристик її складу і властивостей, які порівнюються з критеріями якості води чи нормами для певного виду водокористування чи водоспоживання.

Оцінювання проводять не тільки з метою встановлення ступеня забрудненості вод або аналізу придатності їх для певних видів водокористування, а і з метою прогнозування змін її хімічного складу.

Відповідно до Водного кодексу України оцінка якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування та екологічних нормативів якості води водних об’єктів.

Оцінка якості води на основі нормативів екологічної безпеки водокористування. Діючі нормативи дають змогу оцінити якість води, яка використовується для комунально-побутового, господарсько-питного та рибогосподарського водокористування.

Придатність води для забезпечення народногосподарських потреб визначається через оцінювання її хімічного, фізичного та біологічного показників.

Нормативна база оцінки якості води формується на основі загальних вимог до складу та властивостей води і значень гранично допустимих концентрацій речовин у воді водних об’єктів. Загальні вимоги визначають допустимі склад та властивості води, які оцінюються найважливішими фізичними, бактеріологічними та узагальненими хімічними показниками. Вони можуть задаватися у вигляді певної величини, зміни значення показника в результаті впливу зовнішніх факторів або у вигляді якісної характеристики показника.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – рівень концентрації речовин у воді, за перевищення якого вона вважається непридатною для певного виду водокористування.

Усі речовини за характером негативного впливу поділяють на 5 груп. Кожна група об’єднує речовини однакової ознаки впливу, яку називають ознакою шкідливості. Одна і та ж сама речовина у різних концентраціях може спричинювати різні ознаки шкідливості.

Лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ) – ознака шкідливості, яка з’являється при найменшій концентрації речовини.

До І групи віднесені речовини із загальносанітарними ЛОШ. У II групу увійшли речовини із санітарно-токсикологічними ЛОШ. До III групи належать речовини токсикологічної ЛОШ. До IV групи відносять речовини рибогосподарських ЛОШ. V група охоплює речовини з органолептичними ЛОШ.

Оцінюючи якість води у водоймах комунально-побутового та господарсько-питного водокористування, з’ясовують також клас шкідливості речовини. Його визначають залежно від токсичності, кумулятивності, мутагенності та ЛОШ речовини. Розрізняють чотири класи шкідливості речовин: перший – надзвичайно шкідливі; другий – високошкідливі; третій – шкідливі; четвертий – помірно шкідливі.

Екологічна оцінка якості води на основі екологічних нормативів – це віднесення води до певного класу, категорії згідно з екологічною класифікацією на підставі аналізу значень показників її складу І властивостей.

Екологічна оцінка якості вод дає інформацію про воду як складову водної екосистеми, життєве середовище гідробіонтів і важливу частину природного середовища людини.

Екологічну характеристику якості поверхневих вод суші та естуаріїв України надають за екосистемним принципом, її об’єктивність забезпечує широкий комплекс показників, які характеризують абіотичну і біотичну складові водних екосистем.

Система оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України охоплює три блоки показників:

блок показників сольового складу;

блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;

блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Екологічна оцінка якості води в певному водному об`єкті може бути орієнтовною і ґрунтовною.

Орієнтовна екологічна оцінка є необхідною з розвідувальною (рекогносцирувальною) метою для вироблення попередніх висновків та рішень і з’ясування на основі разових вимірів окремих показників якості води.

Ґрунтовна узагальнююча оцінка необхідна для переконливих, відповідальних висновків і рішень.

На практиці для оцінки якості поверхневих вод широко застосовують інтегральні показники, які дають змогу одержувати повну характеристику процесів, що відбуваються у водному середовищі. Систему інтегральних показників формують три групи: показники навантаження, які оцінюють навантаження потоку за середньою концентрацією забруднюючої речовини в його поперечному перерізі; показники просторового розподілу забруднення в річках та водоймах; показники, що враховують зовнішній водообмін водоймищ.

Узагальнення.

Отже, господарська діяльність людського суспільства призводить до виснаження і забруднення поверхневих вод, порушення їх гідрологічного і гідрохімічного режимів. Саме тому необхідно здійснювати моніторинг поверхневих вод.

Література для самоосвіти: 4, 27, 28.


1Продовжити виконання лабораторної роботи1
 
 • 84
Текст к ситуации

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

Визначення фізичних показників якості природних вод

Мета роботи: закріпити теоретичні знання про методи проведення моніторингу природних вод, навчитись визначати фізичні показники природних вод.

Оцінюючи якість води, в першу чергу, враховують такі фізичні показники, як температура, колір, запах, смак, прозорість і каламутність.

Дослід 1. Визначення температури води.

У водопровідних і насосних установках температуру визначають, занурюючи термометр у струмінь води. Температуру фіксують не виймаючи термометр з води. В окремих випадках термометр занурюють на 3-5 хв у велику посудину з водою. Температура питної води повинна бути 7-12 оС.

У природних водних об’єктах температуру вимірюють занурюючи термометр у воду. При цьому уникають дії прямого сонячного світла. Якщо вимірювання температури води у водному об’єкті безпосередньо провести неможливо, тоді її вимірюють у бутлі відразу після відбору проби.

Для вимірювання температури води у водоймі на різних глибинах використовують спеціальні термометри.

Температуру відмічають після встановлення ртутного стовпчика на постійному рівні при занурені у воду термометра.

Обладнання: ртутні термометри з шкалою поділок 0,1 – 0,5 оС.

У бутель відібрати пробу води з водного об’єкта. У воду у бутлі занурити термометр. Відмітити температуру води після встановлення ртутного стовпчика на постійному рівні при зануреному у воду термометрі.

Дослід 2. Кількісна оцінка кольоровості води за біхромат-кобальтовою шкалою.

Чисті природні води майже безбарвні. Кольоровість поверхневих вод зумовлена, головним чином, наявністю у них забарвлених гумусових речовин і сполук Феруму (ІІІ). Кольоровість води визначають не пізніше, ніж через дві години після відбору проби.

Кольоровість оцінюють в градусах платиново-кобальтової чи біхромат-кобальтової шкали. Згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”, кольоровість не повинна перевищувати 20о.

Обладнання та реактиви: колби на 100 мл, 200 мл і 1 л, лійки, технічні ваги, фільтри; суха сіль біхромату Калію К2Сr2О7, суха сіль сульфату Кобальту СоSО4·7Н2О, концентрована сульфатна кислота (густина 1,84), дистильована вода.

В окремих колбах на 200 мл у невеликому об’ємі дистильованої води розчинити 0,0875 г біхромату Калію і 2 г сульфату Кобальту. Розчини солей змішати. До отриманого розчину додати 1 мл концентрованої сульфатної кислоти і довести розчин дистильованою водою до 1 л.

1 мл отриманого розчину відповідає 5о.

Приготувати розчин, який містить 1 мл сульфатної кислоти в 1 л води.

Біхромат-калієву шкалу порівняння готують так. Для приготування розчину, який має кольоровість 10о потрібно змішати 2 мл отриманого розчину з 98 мл розчину сульфатної кислоти. Для приготування розчину, який має кольоровість 15о потрібно змішати 3 мл отриманого розчину з 97 мл розчину сульфатної кислоти. Для приготування розчину, який має кольоровість 20о потрібно змішати 4 мл отриманого розчину з 96 мл розчину сульфатної кислоти. Для приготування розчину, який має кольоровість 25о потрібно змішати 5 мл отриманого розчину з 95 мл розчину сульфатної кислоти.

Порівняти пробу води із серією отриманих розчинів. Для визначення використовують циліндри з прозорого скла діаметром 30 мм і висотою 350 мм

Для визначення використовують циліндри з прозорого скла діаметром 30 мм. Каламутну воду спочатку відфільтровують.

Дослід 3. Визначення запаху води.

Запахи у воді можуть бути пов’язані з життєдіяльністю живих організмів, а також виникають при їх відмиранні. Це природні запахи. Також у водойми можуть скидатись стічні води з домішками, які мають певні запахи. Це штучні запахи.

Згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”, інтенсивність запаху води при 20 оС на повинна перевищувати 2 бали.

Обладнання: колба з притертою кришкою.

В колбу з притертою кришкою налити досліджувану воду (2/3 об’єму) і збовтати в закритому стані. Колбу відкрити і відразу ж визначити характер та інтенсивність запаху. Характер смаку визначити за відповідною ознакою (болотний, землистий, гнилісний, рибний, ароматичний тощо). Інтенсивність запаху оцінити за п’ятибальною шкалою (табл. 1).

Таблиця 1. Інтенсивність запаху.

Запах (смак)ІнтенсивністьОцінка в балах
ВідсутнійНе відчувається0
Дуже слабкийВідчувається при дослідженні1
СлабкийВідчувається споживачем, якщо на нього звернути увагу2
ПомітнийЛегко відчувається споживачем3
СильнийВода непридатна для пиття4
Дуже сильнийВода непридатна для пиття5

Дослід 4. Визначення прозорості води за хрестом.

Прозорість води залежить від її кольору та каламутності. Мірою прозорості є висота водяного стовпа, крізь який ще можна спостерігати якийсь об’єкт. Існує два методи визначення прозорості води – за хрестом і за шрифтом.

Обладнання: циліндр для визначення прозорості води за хрестом.

У циліндр з прозорого скла висотою 350 см на дні якого міститься фарфорова пластина з рисунком хреста налити пробу води.

Нижню частину циліндра освітлювати лампою на 300 вт.

Знайти максимальну висоту стовпа води, через який видно рисунок чорного хреста на білому фоні з товщиною ліній 1 мм і чотирьох чорних кружечків діаметром 1 мм.

Питна вода повинна мати прозорість за хрестом не менше 300 см.

Дослід 5. Визначення каламутності ваговим методом води.

Каламутність води зумовлена наявністю в ній дрібнодисперсних і колоїдних речовин неорганічного та органічного походження. Причиною каламутності поверхневих води є мул, силіцієва кислота, гідроксиди Феруму та Алюмінію, органічні колоїди, мікроорганізми. Згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питьевая”, для питної води допускається каламутність 2 мг·л-1.

Визначаємо каламутність ваговим методом.

Обладнання: мірні циліндри, лійки, фільтри, технічні ваги, сушильна шафа, ексикатор.

Висушити фільтр у сушильній шафі при температурі 105 0С протягом 1,5-2 год. Висушений фільтр зважити на технічних вагах.

500 – 1000 мл проби каламутної води профільтрувати через висушений і зважений фільтр.

Фільтр з осадом висушити у сушильній шафі при 105 0С. Охолодити фільтр в ексикаторі. Після охолодження фільтр зважити на технічних вагах.

Вміст завислих речовин (мг·л-1) у досліджуваній воді знайти за формулою (3.1):

, (3.1)

де Q – вміст завислих речовин у воді, мг·л-1;

g1 – вага просушеного фільтру після фільтрування води, г;

g2 – вага просушеного фільтру до фільтрування води, г;

V – об’єм профільтрованої проби, мл.

Дослід 6. Визначення густини води.

Густина води залежить від температури і концентрації розчинених сполук. Як правило, густина води близька до одиниці. Густину води можна визначити ареометром.

Обладнання: ареометр, циліндр.

У циліндр на 100 мл налити досліджувану воду. У воду у циліндрі опустити ареометр. Якщо шкала ареометра буде вище чи нижче рівня води, потрібно замінити ареометр на інший з набору. Показники шкали ареометра на рівні поверхні води відповідають її густині при даній температурі.


1Продовжити виконання лабораторної роботи1