261. Техноекологія
4. Вивчення адсорбційного методу очищення стічних вод
Автор: Міронова Н.Г.
| • 1 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-001.mp4 |
| Текст к ситуации | Вступ.
Шановний студенте, перед початком виконання лабораторної роботи Вам необхідно ознайомитись із теоретичними відомостями та пройти допуск (тестовий контроль). У разі не проходження тестового контролю Вам потрібно повторно ознайомитись із теоретичним матеріалом та отримати допуск. Після виконання лабораторної роботи Вам необхідно оформити згідно заданої форми звіт та відправити його викладачу. Бажаємо успіхів у виконанні роботи. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 2 |
| • 2 |
| Текст к ситуации | Теоретичні відомості Адсорбційне очищення базується на властивостях деяких твердих тіл з ультрамікроскопічною структурою (адсорбентів) селективно вилучати і концентрувати на своїй поверхні окремі компоненти розчинів. Адсорбційний метод очищення широко застосовують для глибокої очистки стічних вод від розчинених органічних речовин (фенолів, гербіцидів, пестицидів, ароматичних нітросполук, ПАР, барвників). Переваги методу: висока ефективність (80 – 95 %), можливість очистки стічних вод, які містять декілька речовин, а також рекуперації цих речовин. Адсорбційна очистка води може бути регенеративною, тобто з вилученням забруднюючих речовин із адсорбенту з наступною їх утилізацією, та деструктивною, при якій вилучені із стічних вод речовини знешкоджуються разом з адсорбентом. Ефективність адсорбційної очистки залежить від хімічної природи адсорбенту, величини адсорбційної поверхні та її доступності, від хімічного складу речовини та її стану в розчині. Залежно від характеру адсорбційної взаємодії адсорбату (речовини, що поглинається) та адсорбенту (речовина, що поглинає) розрізняють фізичну адсорбцію, активовану адсорбцію і хемосорбцію. Фізична адсорбція зумовлена силами міжмолекулярної взаємодії Ван-дер-Ваальса, не специфічна, повністю зворотня, протікає з великою швидкістю і має відносно низьку теплоту адсорбції – від кількох кДж до кількох десятків кДж на моль адсорбату. Фізична адсорбція характерна для речовин, що адсорбуються з парогазової фази. У разі адсорбції з розчинів цей процес ускладнюється фізико-хімічною взаємодією адсорбату, адсорбтиву (поглинена речовина) та адсорбенту. Активована адсорбція характерна тим, що взаємодія адсорбату та адсорбенту відбувається з утворенням поверхневої сполуки особливого виду, а молекули адсорбенту, які взаємодіють з молекулами адсорбату (адсорбтиву), залишаються в кристалічних гратках адсорбенту. Активована адсорбція специфічна, необоротна, відбувається повільно, з підвищенням температури швидкість адсорбції помітно зростає, і для неї характерна велика теплота адсорбції – до декількох сотень кілоджоулів на 1 моль адсорбату. Хемосорбція – це хімічна реакція, що відбувається на поверхні адсорбенту і супроводжується вивільненням теплоти, еквівалентної теплоті хімічної реакції. Найчастіше для глибокого очищення стічних вод від органічних речовин застосовують процес фізичної адсорбції на вуглецевих сорбентах. Це зумовлено тим, що енергія вандерваальсової взаємодії молекул органічних речовин з атомами Карбону, які утворюють поверхню вуглецевих тіл, набагато більша, ніж енергія взаємодії цих атомів з молекулами води. За характером пористості адсорбенти поділяють на чотири типи (за А.В. Кисельовим): непористі, однорідно-великопористі, однорідно-дрібнопористі і неоднорідно-пористі. Пори вуглецевих сорбентів (за М.М. Дубініним) за величиною їх ефективного радіуса (ефективний радіус – це подвійне відношення площі нормального перерізу пори до її периметра) поділяють на такі групи: - макропори - мають ефективний радіус , який перевищує 100 нм; - перехідні пори - мають ефективний радіус від 15-16 нм до 100 нм; - мікропори мають ефективний радіус менше 1,5 нм; - субмікропори мають ефективний радіус менше 0,7 нм; - супермікропори мають ефективний радіус до 0,7 нм. Структура адсорбенту значною мірою визначає його питому витрату під час адсорбції розчинених речовин. Економічність адсорбційної технології повинна підвищуватись обґрунтованим вибором адсорбенту, оскільки витрати на адсорбційні матеріали займають найбільшу частину питомих витрат при використанні даного методу. Порядок виконання роботи Виконання роботи полягає в проведенні очищення стічної води від органічного барвника (метиленового синього) адсорбційним методом і визначенні ефективності даного методу. Робота складається з декількох стадій. Перша стадія – побудова калібрувального графіка для визначення концентрації барвника на фотоелектроколориметрі (ФЕК). Друга – визначення початкової концентрації барвника у стічній воді. Третя – проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці. Четверта – визначення кінцевої концентрації барвника у стічній воді та розрахунок ефективності очистки. Побудова каліброваного графіка Для побудови калібрувального графіка необхідно приготувати вихідний розчин концентрацією 0,5 г/дм3. Для цього на технічних терезах зважуємо наважку барвника в кількості 500 мг і переносимо у мірну колбу місткістю 1 дм3, розчиняючи спочатку в невеликій кількості дистильованої води. Потім доводимо водою вміст колби до мітки і ретельно перемішуємо. З цього розчину готуємо серію розчинів з чотирьох зразків для побудови каліброваного графіка шляхом розведення. Для цього у мірні колби на 25 см3 вносимо такі об’єми вихідного розчину барвника, концентрація якого складає 0,5 г/ дм3: V1 = 5 см3; V2 = 10 см3, V3 = 15 см3, V4 = 20 см3. Доводимо дистильованою водою об’єм колб до мітки. Розраховуємо концентрацію (C2і) кожного з чотирьох отриманих розчинів за формулою: С1V1і=C2іV2, де С1= 0,5 – концентрація вихідного розчину барвника, V1і – об’єм розчину барвника, який було взято при приготуванні кожного з п’яти розчинів; V2 = 25 – об’єм колб, у яких готували розчини розведення. C2і – концентрація розчинів, які отримано для побудови калібрувального графіка. Потім на ФЕК вимірюємо оптичну густину кожного отриманого розчину розведення. Для цього наливаємо розчин у кювету, тримаючи її за ребра і слідкуючи за тим, щоб на її поверхні не лишалось крапель води чи розчину або відбитків пальців, оскільки це буде формувати похибку вимірювання. Вставляємо кювету у вимірювальне гніздо. У гніздо порівняння встановлюємо таку ж кювету, заповнену дистильованою водою. Виставляємо світлофільтр та довжину хвилі. Ручка повинна знаходитись у положенні «вліво». Виставляємо прилад на «ноль», повертаючи маховики «грубо» і «точно» таким чином, щоб стрілка прийняла положення по шкалі на позначці «0». Далі переводимо ручку в положення «вправо» і визначаємо по шкалі оптичної густини значення, біля якого зупинилась стрілка. Воно і буде відповідати значенню оптичної густини розчину. Процедуру повторюємо для всіх зразків. Визначення потрібно проводити у порядку збільшення концентрації зразків – від першого до четвертого. Будуємо графічну залежність оптичної густини (Dі) розчину від його концентрації (C2і). Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це концентрація розчинів, вісь Y – оптична густина. Відкладаємо чотири точки з координатами (C2і; Dі) та з’єднуємо їх у графік прямолінійної залежності оптичної густини від концентрації. Визначення початкової концентрації барвника у стічній воді. Вимірюємо оптичну густину розчину до очистки на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі λ = 750 нм, чутливості – 2. Використовуючи калібрувальний графік визначаємо початкову концентрацію у стічній воді. Для цього з точки по вісі Y (значення Dі), яка відповідає виміряній оптичній густині стічної води, проводимо лінію, паралельну вісі Х, до перетину з прямою графіка. З точки перетину опускаємо перпендикуляр на вісь Х і визначаємо концентрацію (Сп). Проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці. Збираємо адсорбційну установку, заповнюємо її активованим вугіллям невеликими порціями до потрібного об’єму. Поступово заливаємо 300 см3 стічної води. Час перебування розчину в адсорбційній установці – 10 хв. Далі відбираємо порцію очищеної води. Визначення кінцевої концентрації барвника у стічній воді та розрахунок ефективності очистки. Вимірюємо оптичну густину розчину на фотоелектроколориметрі після очистки. Використовуючи калібрувальний графік визначаємо концентрацію очищених стоків (Ск). За визначеними концентраціями до очистки і після очистки розраховуємо ефективність очистки за формулою:
|
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 3 |
| • 3 |
| Текст к ситуации | Готовність до тестування.
Пане студенте, для подальшого виконання віртуальної лабораторної роботи необхідно отримати допуск до практичних дій. Для цього необхідно відповісти на питання контролю теоретичних знань, які вимагаються для виконання лабораторної роботи. Якщо Ви впевнені у своїх знаннях та готові відповідати на тестові запитання оберіть пункт – «Матеріал засвоєний», якщо Ви потребуєте додаткового вивчення теоретичного матеріалу оберіть пункт – «Матеріал незасвоєний, потребує повторення». |
| 1 | Матеріал засвоєний | 4 |
| 2 | Матеріал незасвоєний, потребує повторення | 2 |
| • 4 |
| Текст к ситуации | Початок тестування.
При проходженні тестового контролю необхідно звернути увагу на таке: 1. На відповіді виділений обмежений термін. Час, який залишився до закінчення тестування, висвітлюється у верхньому лівому куті екрана монітора комп’ютера. Якщо Ви не надали відповіді у контрольний термін, то відповідь не зараховується. 2. Серед запропонованих відповідей тільки один варіант вірний. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 5, 6, 7, 8 |
| • 5 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Метод очищення, що базується на властивостях деяких твердих тіл з ультрамікроскопічною структурою селективно вилучати і концентрувати на своїй поверхні окремі компоненти розчинів, називається |
| 1 | адсорбція | 9, 10, 11, 12 |
| 2 | іонний обмін | 25 |
| 3 | фільтрація | 25 |
| • 6 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Вкажіть переваги методу адсорбції |
| 1 | селективна очистка стічних вод, які містять декілька речовин, з можливістю їх рекуперації | 9, 10, 11, 12 |
| 2 | невелика вартість адсорбенту | 25 |
| 3 | висока ефективність мембранних елементів | 25 |
| • 7 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Адсорбційний метод очищення широко застосовують для |
| 1 | глибокої очистки стічних вод від розчинених органічних речовин | 9, 10, 11, 12 |
| 2 | глибокої очистки стічних вод від нерозчинених органічних речовин | 25 |
| 3 | глибокої очистки стічних вод від нерозчинених неорганічних речовин | 25 |
| • 8 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Вкажіть чинник, що впливає на ефективність адсорбційної очистки |
| 1 | хімічна природа адсорбенту | 9, 10, 11, 12 |
| 2 | витрата електроенергії | 25 |
| 3 | витрата стічних вод | 25 |
| • 9 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Регенеративна адсорбційна очистка стічної води супроводжується |
| 1 | утворенням шламів | 25 |
| 2 | знешкодженням вилучених із стічних вод забруднювачів разом з адсорбентом | 25 |
| 3 | вилученням забруднюючих речовин із адсорбенту з наступною їх утилізацією | 13, 14, 15, 16 |
| • 10 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Деструктивна адсорбційна очистка стічної води супроводжується |
| 1 | знешкодженням вилучених із стічних вод забруднювачів разом з адсорбентом | 13, 14, 15, 16 |
| 2 | утворенням шламів | 25 |
| 3 | вилученням забруднюючих речовин із адсорбенту з наступною їх утилізацією | 25 |
| • 11 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Фізична адсорбція – це вид адсорбції, зумовлений |
| 1 | силами міжмолекулярної взаємодії Ван-дер-Ваальса | 13, 14, 15, 16 |
| 2 | утворенням поверхневої сполуки особливого виду | 25 |
| 3 | хімічною реакцією, що відбувається на поверхні адсорбенту | 25 |
| • 12 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Активована адсорбція – це вид адсорбції, зумовлений |
| 1 | утворенням поверхневої сполуки особливого виду | 13, 14, 15, 16 |
| 2 | силами міжмолекулярної взаємодії Ван-дер- Ваальса | 25 |
| 3 | хімічною реакцією, що відбувається на поверхні адсорбенту | 25 |
| • 13 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Хемосорбція – це вид адсорбції, зумовлений |
| 1 | хімічною реакцією, що відбувається на поверхні адсорбенту | 17, 18, 19, 20 |
| 2 | силами міжмолекулярної взаємодії Ван-дер- Ваальса | 25 |
| 3 | утворенням поверхневої сполуки особливого виду | 25 |
| • 14 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Адсорбенти поділяють на чотири типи (непористі, однорідно-великопористі, однорідно-дрібнопористі і неоднорідно-пористі) за показником (виберіть правильну назву показника): |
| 1 | гідравлічна крупність | 25 |
| 2 | лінійність | 25 |
| 3 | характер пористості | 17, 18, 19, 20 |
| • 15 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Пори вуглецевих адсорбентів (за М.М. Дубініним) поділяють на макропори, перехідні пори, мікропори, субмікропори і супермікропори згідно показника (виберіть правильну назву показника): |
| 1 | величина ефективного радіуса пор | 17, 18, 19, 20 |
| 2 | величина радіуса пор | 25 |
| 3 | величина ефективного діаметра пор | 25 |
| • 16 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Найчастіше для глибокого очищення стічних вод від органічних речовин застосовують процес |
| 1 | фізичної адсорбції | 17, 18, 19, 20 |
| 2 | хемосорбції | 25 |
| 3 | активованої адсорбції | 25 |
| • 17 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Виберіть другу стадію виконання лабораторної роботи |
| 1 | побудова калібрувального графіка для визначення концентрації барвника на ФЕК | 25 |
| 2 | визначення початкової концентрації барвника у стічній воді | 21, 22, 23, 24 |
| 3 | проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці | 25 |
| • 18 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Виберіть третю стадію виконання лабораторної роботи |
| 1 | побудова калібрувального графіка для визначення концентрації барвника на ФЕК | 25 |
| 2 | визначення початкової концентрації барвника у стічній воді | 25 |
| 3 | проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці | 21, 22, 23, 24 |
| • 19 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Виберіть четверту стадію виконання лабораторної роботи |
| 1 | проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці | 25 |
| 2 | визначення кінцевої концентрації барвника у стічній воді та розрахунок ефективності очистки | 21, 22, 23, 24 |
| 3 | визначення початкової концентрації барвника у стічній воді | 25 |
| • 20 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Виберіть першу стадію виконання лабораторної роботи |
| 1 | побудова калібрувального графіка для визначення концентрації барвника на фотоелектроколориметрі (ФЕК) | 21, 22, 23, 24 |
| 2 | визначення початкової концентрації барвника у стічній воді | 25 |
| 3 | проведення очистки стічної води в адсорбційній колонці | 25 |
| • 21 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густину розчину з барвником на фотоелектроколориметрі здійснюється при чутливості |
| 1 | 1 | 25 |
| 2 | 2 | 26 |
| 3 | 3 | 25 |
| • 22 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густину розчину з барвником на фотоелектроколориметрі здійснюється при довжині хвилі |
| 1 | λ = 850 нм | 25 |
| 2 | λ = 800 нм | 25 |
| 3 | λ = 750 нм | 26 |
| • 23 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Текст к ситуации | С1V1=C2V2 – вказана формула використовується для розрахунку |
| 1 | ефективності очистки стічних вод | 25 |
| 2 | концентрацій у розчинах серії розведення | 26 |
| 3 | об’ємів стічних вод | 25 |
| • 24 |
| Ограничение времени | 1 минут |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-024-00.gif |
| Текст к ситуации | Вказана формула використовується для розрахунку |
| 1 | ефективності очистки стічних вод | 26 |
| 2 | концентрацій у розчинах серії розведення | 25 |
| 3 | об’ємів стічних вод | 25 |
| • 25 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту.
На жаль, Ви неправильно відповіли на питання тесту, тому пропонуємо Вам уважно переглянути теоретичний матеріал і після цього спробувати повторно надати відповіді на питання тестового контролю. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 2 |
| • 26 |
| Текст к ситуации | Завершення тестування.
Вітаємо, Ви правильно відповіли на питання тестового контролю знань та умінь теоретичного матеріалу, необхідного для проведення лабораторної роботи. Бажаємо Вам успішного виконання лабораторної роботи. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 27 |
| • 27 |
| Текст к ситуации | Тема: Вивчення адсорбційного способу очищення стічних вод.
Мета: вивчити процеси очистки стічних вод від органічних барвників (на прикладі метиленового синього) за допомогою адсорбційного фільтра. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 28 |
| • 28 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-028.mp4 |
| Текст к ситуации | Матеріали, реактиви, устаткування.
1 Адсорбційна колонка.
|
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 29 |
| • 29 |
| Текст к ситуации | Побудова калібрувального графіка.
Етап лабораторної роботи, що передбачає побудову калібрувального графіка, включає такі стадії: 1. Приготування вихідного розчину з відомою концентрацією барвника (0,5 г/л). 2. Приготування серії розведення з чотирьох розчинів з вихідного розчину та розрахунок отриманих концентрацій розчинів. 3. Визначення оптичної густини кожного розчину з відомою концентрацією. 4. Побудова графіка залежності концентрації від оптичної густини. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 30 |
| • 30 |
| Текст к ситуации | Приготування вихідного розчину концентрацією 0,5 г/л.
В даній лабораторній роботі в якості органічного забруднювача модельної стічної води використано барвник метиленовий синій. Для приготування розчину з відомою концентрацією слід використовувати мірний посуд – мірну колбу місткістю 1 дм3. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 31 |
| • 31 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-031.mp4 |
| Текст к ситуации | На технічних терезах зважуємо наважку барвника в кількості 500 мг. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 32 |
| • 32 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-032.mp4 |
| Текст к ситуации | Переносимо наважку у мірну колбу місткістю 1 дм3. Поступово додаємо дистильовану воду і ретельно перемішуємо до розчинення наважки. Після цього об’єм розчину доводимо водою до мітки і ретельно перемішуємо. Одержуємо вихідний розчин барвника з концентрацією 0,5 г/дм3. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 33 |
| • 33 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-033.mp4 |
| Текст к ситуации | З цього розчину для побудови калібрувального графіка готуємо серію з чотирьох розчинів з відомою концентрацією шляхом розведення. Для цього у мірні колби на 25 см3 вносимо такі об’єми вихідного розчину барвника концентрацією 0,5 г/л: V1 = 5 см3; V2 = 10 см3, V3 = 15 см3, V4 = 20 см3. Доводимо дистильованою водою об’єм колб до мітки. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 34 |
| • 34 |
| Текст к ситуации | Розраховуємо концентрацію (C2і) кожного з чотирьох отриманих розчинів за формулою:
С1V1і=C2іV2,де С1= 0,5 – концентрація вихідного розчину барвника;V1і – об’єм розчину барвника, який було взято при приготуванні кожного з чотирьох розчинів; V2 = 25 см3 – об’єм колб, у яких готували розчини розведення. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 35 |
| • 35 |
| Текст к ситуации | Розрахункова концентрація 1-го розчину дорівнює, г/дм3, (оберіть правильну відповідь): |
| 1 | C21=0,1 | 36 |
| 2 | C21=0,01 | 55 |
| • 36 |
| Текст к ситуации | Розрахункова концентрація 2-го розчину дорівнює, г/дм3, (оберіть правильну відповідь): |
| 1 | C22=0,2 | 37 |
| 2 | C22=0,02 | 56 |
| • 37 |
| Текст к ситуации | Розрахункова концентрація 3-го розчину дорівнює, г/дм3, (оберіть правильну відповідь): |
| 1 | C23=0,3 | 38 |
| 2 | C23=0,03 | 57 |
| • 38 |
| Текст к ситуации | Розрахункова концентрація 4-го розчину дорівнює, г/дм3, (оберіть правильну відповідь): |
| 1 | C24=0,4 | 39 |
| 2 | C24=0,04 | 58 |
| • 39 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-039.mp4 |
| Текст к ситуации | Підготовка фотоелектроколориметра (ФЕК) до вимірювання.
Включити прибор. Прогріти його протягом 30 хв. Виставити довжину хвилі λ = 750 нм, чутливість – 2. Наливаємо дистильовану воду у кювету до мітки та вставляємо її у гніздо порівняння. У положенні ручки «вліво» виставляємо шкалу оптичної густини на «ноль», користуючись маховиками «грубо», «точно». Наливати рідину в кювету потрібно обережно, тримаючи кювету за ребра і слідкуючи за тим, щоб на її поверхні не лишалось крапель води чи розчину або відбитків пальців, оскільки це буде формувати похибку вимірювання. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 40 |
| • 40 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-040.mp4 |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густини 1-го розчину.
Наливаємо в кювету 1-ий розчин. Вставляємо її в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають спочатку дистильованою водою, а потім наступним розчином, який буде вимірюватись. Оптична густина 1-го розчину дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | D1 = 0,15 | 41 |
| 2 | D1 = 0,015 | 59 |
| • 41 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-041.mp4 |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густини 2-го розчину.
Наливаємо в кювету 2-ий розчин. Вставляємо її в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають спочатку дистильованою водою, а потім наступним розчином, який буде вимірюватись. Оптична густина 2-го розчину дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | D2 = 0,21 | 42 |
| 2 | D2 = 0,021 | 60 |
| • 42 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-042.mp4 |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густини 3-го розчину.
Наливаємо в кювету 3-ий розчин. Вставляємо її в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають спочатку дистильованою водою, а потім наступним розчином, який буде вимірюватись. Оптична густина 3-го розчину дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | D3 = 0,28 | 43 |
| 2 | D3 = 0,028 | 61 |
| • 43 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-043.mp4 |
| Текст к ситуации | Вимірювання оптичної густини 4-го розчину.
Наливаємо в кювету 4-ий розчин. Вставляємо її в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають спочатку дистильованою водою, а потім наступним розчином, який буде вимірюватись. Оптична густина 4-го розчину дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | D4 = 0,41 | 44 |
| 2 | D4 = 0,043 | 62 |
| • 44 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-044-00.gif |
| Текст к ситуации | Будуємо графічну залежність оптичної густини (Dі) розчину від його концентрації (C2і). Для цього будуємо координатну площину, де вісь Х – це концентрація, вісь Y – оптична густина. Відкладаємо чотири точки з координатами (C2і; Dі) та з’єднуємо їх у графік прямолінійної залежності оптичної густини від концентрації. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 45 |
| • 45 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-045.mp4 |
| Текст к ситуации | Визначення концентрації стічної води до очистки.
Наливаємо в кювету стічну воду до очистки. Вставляємо кювету в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають спочатку дистильованою водою, а потім наступним розчином, який буде вимірюватись. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 46 |
| • 46 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-046.mp4 |
| Текст к ситуации | Оптична густина стічної води до очистки дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | Дпоч.=0,27 | 47 |
| 2 | Дпоч.=0,28 | 63 |
| • 47 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-047-00.gif |
| Текст к ситуации | Використовуючи калібрувальний графік визначаємо початкову концентрацію у стічній воді. Для цього з точки по вісі Y (значення Dі), яка відповідає виміряній оптичній густині стічної води, проводимо лінію, паралельну вісі Х, до перетину з прямою графіка. З точки перетину опускаємо перпендикуляр на вісь Х і визначаємо концентрацію (Сп). |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 48 |
| • 48 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-048.mp4 |
| Текст к ситуации | Збираємо адсорбційну установку, заповнюємо її активованим вугіллям невеликими порціями до потрібного об’єму. Поступово заливаємо 300 см3 стічної води. Час перебування розчину в адсорбційній установці – 10 хв.
Далі відбираємо порцію очищеної води. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 49 |
| • 49 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-049.mp4 |
| Текст к ситуации | Проводимо вимірювання оптичної густини стічної води після очистки.
Наливаємо в кювету очищену стічну воду. Вставляємо кювету в гніздо. Переводимо ручку з положення «вліво» в положення «вправо» і визначаємо оптичну густину по шкалі, звертаючи увагу на ціну поділки. Визначення проводиться тричі. Після вимірювання розчин виливають. Кювету промивають дистильованою водою. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 50 |
| • 50 |
| Иллюстрация к шагу | 0261-04-050.mp4 |
| Текст к ситуации | Оптична густина стічної води після очистки дорівнює (виберіть значення, що відповідає зображенню). |
| 1 | Дкін.=0,005 | 51 |
| 2 | Дкін.=0,009 | 64 |
| • 51 |
| Текст к ситуации | Використовуючи калібрувальний графік визначаємо кінцеву концентрацію у стічній воді (Скін.). |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 52 |
| • 52 |
| Текст к ситуации | За визначеними концентраціями розраховуємо ефективність адсорбційної очистки по барвнику метиленового синього (ŋ, %) очистки згідно формули:
ŋ=(Cпоч. - Cкін.)∙100 / Cпоч. |
| 1 | ŋ=98 | 53 |
| 2 | ŋ=88 | 65 |
| • 53 |
| Текст к ситуации | Вітаємо, Ви успішно виконали лабораторну роботу.
Тепер оформіть звіт з лабораторної роботи згідно представленого зразка, запишіть його окремим файлом та відправте викладачу зі своєї персональної сторінки. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 54 |
| • 54 |
| Текст к ситуации | Оформіть протокол та видішліть його викладачу.
Лабораторна робота №2 Тема роботи. Вивчення адсорбційного способу очищення стічних вод. Мета роботи: вивчити процеси очистки стічних вод від органічних барвників (на прикладі метиленового синього) за допомогою адсорбційного фільтра. Матеріали, реактиви, устаткування: адсорбційна колона, технічні терези, ФЕК, мірні колби місткістю 25 см3 та 1 дм3, піпетки, хімічні склянки місткістю 200 – 400 см3, активоване вугілля. Обробка результатів 1. Результати для побудови калібрувального графіка занести в таблицю 1. Таблиця 1 – Значення концентрацій розчинів і їхніх оптичних густин для побудови каліброваного графіка
2. Побудувати калібрувальний графік, за отриманими Вами в процесі виконання роботи точками. 3. За визначеними концентраціями барвника у стічній воді до очистки і після розрахувати ефективність очистки, використовуючи формулу:
4. Результати проведення адсорбційної очистки стічної води занести в таблицю 2. Таблиця 2 – Результати проведення очистки стічної води
5. Зробити висновок про ефективність методу для даного забруднювача. |
;
| • 55 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 35 |
| • 56 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 36 |
| • 57 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 37 |
| • 58 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 38 |
| • 59 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 40 |
| • 60 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 41 |
| • 61 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 42 |
| • 62 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 43 |
| • 63 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 46 |
| • 64 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 50 |
| • 65 |
| Текст к ситуации | Помилка тесту виконання лабораторної роботи.
На жаль, Ви обрали неправильний варіант відповіді. |
| 1 | Продовжити виконання лабораторної роботи | 52 |