ХНУ - Лабораторна робота

Хмельницький нацiональний унiверситет

Лабораторна робота

735. Ґрунтознавство
3. Визначення реакції ґрунтового розчину
Автор: Білецька Галина Анатолiївна

• 1
Иллюстрация к шагу 0735-03-001.mp4
Текст к ситуации Вас вітає програма віртуальної лабораторної роботи з теми: «Визначення реакції ґрунтового розчину». Робота складається з двох частин. Перша частина – це тест, друга – власне лабораторна робота.
Перед виконанням тесту потрібно ознайомитися з теоретичними відомостями з теми «Ґрунтовий розчин. Родючість ґрунту» та рекомендаціями до виконання лабораторної роботи.
Тест містить 10 тестових завдань. Якщо Ви зробите хоча б одну помилку, потрібно буде все починати спочатку. Лабораторна робота передбачає виконання двох дослідів. Бажаємо успіху!
1 Теоретичнi відомостi з теми «Ґрунтовий розчин. Родючість ґрунту» 101
2 Рекомендації до виконання лабораторної роботи 102
3 Перейти до тестування 2

• 2
Текст к ситуации Вам буде запропоновано тест із 10 тестових запитань. Якщо Ви впевнені у своїх знаннях та готові до тестування оберіть пункт – «Я готовий до здачі тесту», якщо Ви потребуєте додаткового вивчення теоретичного матеріалу – оберіть пункт «Я не готовий до здачі тесту».
При проходженні тестового контролю необхідно звернути увагу на таке:
– на відповіді виділений обмежений термін. Якщо Ви не надали відповідь у встановлений термін, то вона не зараховується;
– у разі невірної відповіді хоча б на одне питання, результат тестування не зараховується.
1 Я готовий до здачі тесту 3, 4
2 Я не готовий до здачі тесту 23

• 3
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Краплиннорідка волога, яка циркулює в ґрунті і містить розчинені речовини, називається
1 ґрунтовий розчин 5, 6
2 гравітаційна волога 23
3 капілярна волога 23

• 4
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яка концентрація ґрунтового розчину у незасолених ґрунтах?
1 0,1 мг/л 5, 6
2 1 мг/л 23
3 10 мг/л 23

• 5
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Кисла реакція ґрунтового розчину зумовлена
1 дисоціацією Карбонатної кислоти у ґрунтовому розчині 7, 8
2 поглинутим ґрунтовими колоїдами іонами Гідрогену і Алюмінію 7, 8
3 наявністю у ґрунтовому розчині карбонати і бікарбонати Натрію 23

• 6
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Кисла реакція ґрунтового розчину зумовлена
1 наявністю у ґрунтовому розчині гумусових кислот і кислих продуктів розкладу органічних решток 7, 8
2 дисоціацією Карбонатної кислоти у ґрунтовому розчині 7, 8
3 наявністю у ґрунтовому розчині карбонатів Кальцію 23

• 7
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Лужна реакція ґрунтового розчину зумовлена
1 наявністю у ґрунтовому розчині карбонатів Кальцію 9, 10
2 наявністю у ґрунтовому розчині карбонати і бікарбонати Натрію 9, 10
3 дисоціацією Карбонатної кислоти у ґрунтовому розчині 23

• 8
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яке значення показника рН свідчить про кислу реакцію ґрунтового розчину?
1 менше 7 9, 10
2 більше 7 23
3 рівне 7 23

• 9
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яке значення показника рН свідчить про лужну реакцію ґрунтового розчину?
1 більше 7 11, 12
2 менше 7 23
3 рівне 7 23

• 10
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Активна кислотність ґрунтового розчину зумовлена
1 наявністю у ґрунтовому розчині вільних іонів Гідрогену 11, 12
2 наявністю у ґрунтовому розчині іонів Гідрогену у поглинутому стані 23
3 наявністю у ґрунтовому розчині гідроксид-іонів 23

• 11
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Потенціальна кислотність ґрунтового розчину зумовлена
1 наявністю у ґрунтовому розчині іонів Гідрогену у поглинутому стані гену 13, 14
2 наявністю у ґрунтовому розчині вільних іонів Гідрогену 23
3 наявністю у ґрунтовому розчині гідроксид-іонів 23

• 12
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яка кислотність ґрунтового розчину поділяється на обмінну і гідролітичну?
1 потенціальна 13, 14
2 активна 23
3 загальна 23

• 13
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации При яких умовах проявляється обмінна кислотність?
1 при взаємодії ґрунту з розчинами нейтральних солей 15, 16
2 при взаємодії ґрунту з розчинами гідролітично-лужних солей 23
3 при взаємодії ґрунту з розчинами кислих солей 23

• 14
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации При яких умовах проявляється гідролітична кислотність?
1 при взаємодії ґрунту з розчинами гідролітично-лужних солей 15, 16
2 при взаємодії ґрунту з розчинами нейтральних солей 23
3 при взаємодії ґрунту з розчинами кислих солей 23

• 15
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Найбільш сприятлива для рослин реакція ґрунтового розчину в межах рН
1 від 6 до 7,5 17, 18
2 від 3,5 до 5,5 23
3 від 8 до 10 23

• 16
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Надмірну кислотність ґрунтового розчину нейтралізують
1 вапнуванням 17, 18
2 гіпсуванням 23
3 промивання водою 23

• 17
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Надмірну лужність ґрунтового розчину нейтралізують
1 гіпсуванням 19, 20
2 промивання водою 19, 20
3 вапнуванням 23

• 18
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яку витяжку ґрунту використовують для визначення кислотності ґрунтового розчину?
1 сольову 19, 20
2 водну 23

• 19
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яку сіль використовують для приготування сольової витяжки ґрунту?
1 Кальцію хлорид 21, 22
2 Калію хлорид 23
3 Калію сульфат 23

• 20
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации Яким повинно бути співвідношення ґрунту і солі при приготування сольової витяжки ґрунту?
1 1 до 25 21, 22
2 1 до 50 23
3 1 до 100 23

• 21
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации За якою формулою розраховують значення кислотності ґрунтового розчину?
1 0735-03-021-01.gif 24
2 0735-03-021-02.gif 23

• 22
Ограничение времени 1 минут
Текст к ситуации На який поправочний коефіцієнт потрібно помножити знайдене значення обмінної кислотності, щоб визначити величину повної обмінної кислотності ґрунтового розчину з урахуванням неповноти витиснення іонів обмінного Гідрогену?
1 1,75 24
2 1,5 23
3 1,25 23

• 23
Текст к ситуации На жаль, Ви не пройшли тестування!
Для підготовки до повторного тестування Вам необхідно повторно опрацювати теоретичні відомості з теми «Ґрунтовий розчин. Родючість ґрунту» та рекомендації до виконання лабораторної роботи. Після цього Ви можете повторно спробувати пройти тестування.
1 Почати роботу спочатку 2
2 Теоретичнi відомостi з теми «Ґрунтовий розчин. Родючість ґрунту» 101
3 Рекомендації до виконання лабораторної роботи 102

• 24
Текст к ситуации
Вітаємо, Ви успішно закінчили тестування!
Ви володієте необхідними теоретичними знаннями, що необхідні для виконання лабораторної роботи.
Бажаємо успішного виконання лабораторної роботи.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 25

• 25
Текст к ситуации Ви починаєте виконувати лабораторну роботу «Визначення реакції ґрунтового розчину».
Метою лабораторної роботи є набуття практичних навичок визначати обмінну кислотність ґрунтового розчину.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 26

• 26
Текст к ситуации Дослід 1. Приготування сольової витяжки ґрунту.
Реакцію ґрунтового розчину (кислотність ґрунту) визначають у водних і сольових витяжках. У першому випадку визначають активну кислотність, у другому – обмінну кислотність. На лабораторній роботі ми визначимо обміну кислотність ґрунту.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 27

• 27
Иллюстрация к шагу 0735-03-027.mp4
Текст к ситуации Обладнання, матеріали і реактиви:
1) технічні ваги;
2) колби на 100 мл і 250 мл;
3) мірні циліндри;
4) лійки;
5) фільтри;
6) зразки ґрунту;
7) 1 М розчин KCl.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 28

• 28
Иллюстрация к шагу 0735-03-028.mp4
Текст к ситуации Зважити колбу місткістю 250 мл.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 29

• 29
Иллюстрация к шагу 0735-03-029.mp4
Текст к ситуации У колбі зважити 40 г повітряно-сухого ґрунту.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 30

• 30
Иллюстрация к шагу 0735-03-030.mp4
Текст к ситуации До ґрунту у колбі долити 100 мл 1 М розчину КСl.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 31

• 31
Иллюстрация к шагу 0735-03-031.mp4
Текст к ситуации Закрити колбу з ґрунтом і розчином КСl каучуковою пробкою і збовтати вміст колби.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 32

• 32
Иллюстрация к шагу 0735-03-032.mp4
Текст к ситуации Вміст колби відфільтрувати через складчастий фільтр, переносячи по можливості на нього весь ґрунт.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 33

• 33
Текст к ситуации Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 1 «Приготування сольової витяжки ґрунту».
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 34

• 34
Текст к ситуации Дослід 2 Визначення обмінної кислотності ґрунту.
Обмінна кислотність ґрунту – це та частина потенційної кислотності, яка проявляється при взаємодії ґрунту з розчином нейтральних солей.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 35

• 35
Иллюстрация к шагу 0735-03-035.mp4
Текст к ситуации Обладнання, матеріали та реактиви:
1) колби на 250 мл;
2) мірні циліндри;
3) піпетки;
4) бюретки;
5) сольова витяжка ґрунту;
6) 0,1 М розчин NaOH;
7) 1 % розчин фенолфталеїну.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 36

• 36
Иллюстрация к шагу 0735-03-036.mp4
Текст к ситуации За допомогою мірного циліндра перенести 50 мл прозорого фільтрату сольової витяжки ґрунту в колбу місткістю 250 мл.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 37

• 37
Иллюстрация к шагу 0735-03-037.mp4
Текст к ситуации До фільтрату в колбі за допомогою піпетки додати 2 – 3 краплини 1 % розчину фенолфталеїну.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 38

• 38
Иллюстрация к шагу 0735-03-038.mp4
Текст к ситуации Титрувати вміст колби 0,1 М розчином NaOH до незникаючого рожевого забарвлення.
1 Якщо ви відмітили зміну забарвлення, то оберіть цей варіант. 39
2 У випадку, якщо Ви пропустили момент, коли змінилося забарвлення вмісту колби , то оберіть цей варіант. 40

• 39
Иллюстрация к шагу 0735-03-039.mp4
Текст к ситуации Визначити за шкалою бюретки об’єм (мл) 0,1 М розчином NaOH, що витрачений на титрування.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 41

• 40
Текст к ситуации Ви пропустили момент, коли змінилося забарвлення вмісту колби, тому потрібно почати дослід 2 з початку.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 34

• 41
Иллюстрация к шагу 0735-03-041-00.gif
Текст к ситуации Обчислити величину обмінної кислотності ґрунтового розчину (у ммоль на 100 г повітряно-сухого ґрунту) за формулою 1.
де
а – об’єм 0,1 М розчину NaOH, що пішов на титрування, мл;
М – молярна концентрація розчину NaOH;
с – наважка ґрунту, г;
2 – коефіцієнт для переведення проби, що титрується, на весь об’єм сольової витяжки;
100 – коефіцієнт для перерахування на 100 г повітряно-сухого ґрунту.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 42

• 42
Текст к ситуации Знайдене значення обмінної кислотності сольової витяжки ґрунту помножити на поправочний коефіцієнт 1,75. Це необхідно для того, щоб визначити повну величину обмінної кислотності ґрунту з урахуванням неповноти витиснення іонів обмінного Гідрогену.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 43

• 43
Текст к ситуации На основі результатів, отриманих в результаті виконання досліду, потрібно зробити висновок про обмінну кислотність ґрунту.
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 44

• 44
Текст к ситуации Вітаємо! Ви успішно виконали дослід 2 «Визначення обмінної кислотності ґрунту».
1 Продовжити виконання лабораторної роботи 45

• 45
Текст к ситуации Вітаємо! Ви успішно виконали лабораторну роботу «Визначення реакції ґрунтового розчину».
Тепер оформіть звіт з лабораторної роботи відповідно запропонованого зразка.
Звіт лабораторної роботи повинен містити:
1) розрахунок обмінної кислотності ґрунтового розчину за формулою 1;
2) значення знайденої обмінної кислотності ґрунтового розчину (у ммоль на 100 г повітряно-сухого ґрунту);
3) висновок про здобутті на лабораторній роботі практичні навички.
Запишіть звіт окремим файлом та і відправте викладачу зі своєї персональної сторінки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3
Визначення реакції ґрунтового розчину

Мета роботи: навчитися готувати витяжку ґрунту і визначати реакцію ґрунтового розчину.
Дослід 1. Приготування сольової витяжки ґрунту.
Величину обмінної кислотності ґрунтового розчину визначаємо за формулою (1):
, (1)
де а – об’єм 0,1 М розчину NaOH, що пішов на титрування, мл;
М – молярна концентрація розчину NaOH;
с – наважка ґрунту, г;
2 – коефіцієнт для переведення проби, що титрується на весь об’єм (100 : 50 = 2);
100 – коефіцієнт для перерахування на 100 г ґрунту.
Навести розрахунок.
Для визначення повної величини обмінної кислотності з урахуванням поправочного коефіцієнта на неповноту витиснення обмінного водню знайдене значення обмінної кислотності (в мілімолях) множать на коефіцієнт 1,75 (однократна обробка ґрунту розчином KCl не витісняє всього обмінного водню).
Навести розрахунок.
Отже, обмінна кислотність ґрунту складає – вказати значення.
Висновок. На лабораторній роботі ми навчилися готувати сольову витяжку ґрунту і визначати реакцію ґрунтового розчину (обмінну кислотність).

• 101
Текст к ситуации
ҐРУНТОВИЙ РОЗЧИН. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ

Питання теми
1. Склад і концентрація ґрунтового розчину.
2. Властивості ґрунтового розчину.
3. Родючість ґрунту.
1. Склад і концентрація ґрунтового розчину.
Ґрунтовий розчин – це рідка фаза ґрунту, важлива складова частина ґрунту, яка безпосередньо впливає на ріст і розвиток рослин. Це найрухливіша і найактивніша складова частина ґрунту.
Ґрунтовий розчин – це краплинно рідка волога, яка циркулює в ґрунті і містить розчинені речовини.
Значення ґрунтового розчину: ґрунтовий розчин є джерелом поживних речовин для рослин, оскільки рослини здатні засвоювати необхідні елементи тільки у розчиненому стані.
Вивчення складу ґрунтового розчину дає можливість зрозуміти характер ґрунтоутворюючого процесу, визначити концентрацію солей, виявити токсичні для рослин речовини, розробити схему агротехнічних заходів, які направлені на покращення ґрунтів та їх раціональне використання.
Склад ґрунтового розчину. До складу ґрунтового розчину входять мінеральні, органічні і органо-мінеральні сполуки.
Мінеральні речовини представлені різними солями мінеральних кислот і знаходяться у ґрунтовому розчині у вигляді розчинів. Найчастіше зустрічаються солі таких кислот:
– азотної – нітрати NaNO₃, KNO₃, Ca₃ (NO₃)₂;
– фосфорної – гідрофосфати Na₂HPO₄, K₂HPO₄, CaHPO₄, дигідрофосфати – Ca(H₂PO₄)₂;
– вугільної – карбонати Na₂CO₃, гідрокарбонати – Ca(HCO₃)₂;
– соляної – хлориди NaCl, CaCl₂;
– сірчаної – сульфати Na₂SO₄, CaSO₄, MgSO₄.
У ґрунтовому розчині можуть міститись мінеральні речовини у колоїдному стані – гідрати окису заліза і кремнієвої кислоти.
Органічні речовини ґрунтового розчину – це гумусові кислоти та їх солі, амінокислоти, спирти, ефіри, антибіотичні речовини і токсини, які виділяють рослини, тварини і мікроорганізми.
Концентрація ґрунтового розчину. Якісний і кількісний склад ґрунтового розчину у різних ґрунтах різний. У незасолених ґрунтах загальна кількість розчинених речовин невелика, приблизно 0,1 г/л. У засолених ґрунтах концентрація ґрунтового розчину дуже велика – 10 г/л і більше.
У різних ґрунтових горизонтах різне співвідношення мінеральних і органічних речовин. Так, у верхніх горизонтах дерново-підзолистих ґрунтів у ґрунтовому розчині переважають органічні речовини, у чорноземах кількість органічних і мінеральних сполук майже однакова, у каштанових, бурих ґрунтах і сіроземах переважають мінеральні речовини.
Концентрація ґрунтового розчину величина не постійна, вона змінюється з часом і в просторі. Концентрація ґрунтового розчину залежить від таких факторів:
– складу твердої фази ґрунту;
– вологості ґрунту (при підвищені вологості відбувається розведення розчину і зниження концентрації, зменшення вмісту вологи зумовлює підвищення концентрації);
– температурного режиму ґрунту (при підвищенні температури розчинність більшості сполук зростає).
З концентрацією ґрунтового розчину пов’язаний осмотичний тиск. Чим більша концентрація ґрунтового розчину, тим більший його осмотичний тиск. У незасолених ґрунтах осмотичний тиск ґрунтового розчину нижчий ніж осмотичний тиск клітинного соку рослин і не перевищує 1-3 атм. У засолених ґрунтах осмотичний тиск може досягати 20 – 30 атм і рослини не можуть засвоювати речовини з ґрунту. Оптимальне значення осмотичного тиску від 2 атм до 3 атм.
2. Властивості ґрунтового розчину.
У ґрунтах постійно відбуваються окисно-відновні процеси, вони пов’язані з діяльністю мікроорганізмів. У верхніх шарах ґрунту, куди проникає кисень, переважають процеси окислення, у глибоких шарах – процеси відновлення.
Окисно-відновні процеси супроводжуються зміною величини заряду реагуючих речовин. Ця зміна відображається як зміна окисно-відновного потенціалу (Eh, мілівольт). Цей потенціал показує енергію окисної чи відновної напруги середовища. Нижня і верхня межа окисно-відновного потенціалу у ґрунтах – 200 мВ і 700 мВ. Чим більший окисно-відновний потенціал, тим більша напруга окислення ґрунтового розчину. У дерново-підзолистих ґрунтах окисно-відновний потенціал від 600 мВ до 700 мВ, в чорноземах від 450 мВ до 600 мВ, сіроземах від 350 мВ до 400 мВ.
Окисно-відновні умови ґрунту залежать від повітряного режиму ґрунту, температури, біологічних процесів, вологості і пори року.
Важливою властивістю ґрунтового розчину є характер реакції. Для кожного ґрунтового типу характерна своя реакція, для дерново-підзолистих ґрунтів – кисла, для чорноземів – слабокисла і нейтральна, для засолених ґрунтів – лужна.
Кисла реакція ґрунтового розчину зумовлена дисоціацією вугільної кислоти у ґрунтовій воді, наявністю гумусових кислот і кислих продуктів розкладу органічних решток, а також поглинутим воднем і алюмінієм.
Кислотність ґрунту виражається величиною рН, яка є негативним логарифмом концентрації водневих іонів. Нейтральний розчин має рН, що дорівнює 7, величина рН, менша 7, свідчить про кислу реакцію, а більша – про лужну.
Кислотність ґрунту поділяють на активну, що зумовлена наявністю у ґрунті вільних кислот (вільних іонів водню), і потенціальну, що пов’язана з наявністю у ґрунті в поглинутому стані іонів водню. Остання в залежності від рухливості водню поділяється на обмінну і гідролітичну. Обмінна кислотність – це та частина потенційної кислотності, яка проявляється при взаємодії ґрунту з розчином нейтральних солей, а гідролітична – та частина потенційної кислотності, яка проявляється при взаємодії ґрунту з гідролітично лужними солями.
Лужну реакцію зумовлюють карбонати і бікарбонати натрію, карбонати кальцію.
Реакція ґрунтового розчину може змінюватись від pH 3–3,5 до pH 8–10. Більшість рослин не можуть існувати при 3,5 > pH > 9. Найбільш сприятлива для рослин слабокисла і слаболужна реакція в межах pH від 6 до 7,5.
Кислотність нейтралізують вапнуванням, лужність зменшують внаслідок гіпсування і промивання ґрунту водою.
3. Родючість ґрунту.
Господарське значення ґрунту визначає його родючість. Родючість – це основна властивість ґрунту, його специфічна особливість.
Родючість ґрунту – це здатність забезпечувати врожаї рослин. Ґрунт і родючість невіддільні одне від одного. Родючість ґрунту складна і багатогранна властивість, яка залежить від багатьох факторів.
Родючість чи продуктивність ґрунту – це сукупність елементів родючості (вода, елементи живлення) і ґрунтових умов, які забезпечують ріст і розвиток рослин.
Умови родючості:
– ґрунт повинен містити у достатній кількості і в доступному вигляді всі необхідні елементи живлення рослин;
– ґрунт повинен містити достатню кількість вологи;
– у ґрунті повинен мати сприятливий тепловий режим;
– у ґрунті повинно бути повітря;
– у ґрунті не повинно бути шкідливих для рослин речовин;
– ґрунт повинен мати близьку до нейтральної реакцію;
– у ґрунті не повинно бути хвороботворних для рослин бактерій і грибків, а також комах – шкідників сільськогосподарських культур;
– ґрунт повинен бути пухким, тобто забезпечувати вільний розвиток кореневих систем;
– ґрунт повинен бути без бур’янів.
Родючість ґрунту залежить не лише від складу ґрунту, а й від фізико-хімічних і біологічних процесів, які в ньому відбуваються.
Розрізняють два види родючості – природну і штучну.
Природна родючість – це потенційна родючість ґрунту, яка проявляється результаті правильних агротехнічних заходів. Природну родючість у чистому вигляді можна зустріти лише на цілинних землях. Різні ґрунти мають різну природну родючість, вона може бути високою і низькою.
Штучна родючість створюється людиною в результаті агротехнічних заходів, таких як обробіток, меліорація, внесення добрив тощо. З того моменту як ґрунт починає оброблятись він стає засобом і продуктом людської діяльності і набуває штучної родючості.
Штучна родючість властива всім ґрунтам, які обробляються, але наскільки б не був окультурений ґрунт поряд з штучною завжди існує природна, яка зумовлена природними властивостями ґрунту. Таким чином, природна і штучна родючість завжди пов’язані між собою.
1 Повернутися до початку роботи 1

• 102
Текст к ситуации
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

Визначення реакції ґрунтового розчину
Мета роботи: навчитися готувати витяжку ґрунту і визначати реакцію ґрунтового розчину.
Реакцію ґрунтового розчину (кислотність ґрунту) визначають у водних і сольових витяжках. У першому випадку визначають активну кислотність, у другому – обмінну кислотність. На лабораторній роботі ми визначимо обміну кислотність ґрунту.
Дослід 1. Приготування сольової витяжки ґрунту.
Обладнання, матеріли і реактиви: технічні ваги, колби на 100 мл і 250 мл, мірні циліндри, лійки, фільтри, бюретки; зразки ґрунту, 1 М розчин KCl, 0,1 М розчин NaOH, 1 % розчин фенолфталеїну.
На технічних вагах зважують 40 г повітряно-сухого ґрунту. Наважку ґрунту переносять у колбу місткістю 250 мл і доливають 100 мл 1 М розчину КСl (рН розчину повинна бути 5,6 – 6,0).
Колбу закривають каучуковою пробкою і збовтують на протязі 1 год на ротаторі (або на протязі 3 годин вручну).
Вміст колби відфільтрувати через складчастий фільтр, переносячи по можливості на нього весь ґрунт.
Дослід 2. Визначення обмінної кислотності ґрунту.
Обладнання і реактиви: колби на 250 мл, мірні циліндри, піпетки, бюретки; сольова витяжка ґрунту, 0,1 М розчин NaOH, 1-% розчин фенолфталеїну.
За допомогою мірного циліндра перенесять 50 мл прозорого фільтрату сольової витяжки ґрунту в колбу місткістю 250 мл. До фільтрату, за допомогою піпетки, додають 2 – 3 краплини 1 % розчину фенолфталеїну.
Вміст колби титрують 0,1 М розчином NaOH до незникаючого рожевого забарвлення. За шкалою бюретки визначають об’єм (мл) 0,1 М розчином NaOH, що витрачений на титрування.
Величину обмінної кислотності ґрунтового розчину (у ммоль на 100 г повітряно-сухого ґрунту) обчислюють за формулою (1):
, (1)
де а – об’єм 0,1 М розчину NaOH, що пішов на титрування, мл;
М – молярна концентрація розчину NaOH;
с – наважка ґрунту, г;
2 – коефіцієнт для переведення проби, що титрується на весь об’єм (100 : 50 = 2);
100 – коефіцієнт для перерахування на 100 г ґрунту.
Для визначення повної величини обмінної кислотності з урахуванням поправочного коефіцієнта на неповноту витиснення обмінного водню знайдене значення обмінної кислотності (в мілімолях) множать на коефіцієнт 1,75 (однократна обробка ґрунту розчином KCl не витісняє всього обмінного водню).
1 Повернутися до початку роботи 1